Соціальні особливості та наслідки підліткової наркоманії

Питання виникнення і формування залежності в підлітковому віці привертає до себе все більше уваги фахівців різних галузей тому, що кількість підлітків, які вживають психоактивні речовини, зростає з кожним роком. Крім того, відомий той факт, що лише незначна частина неповнолітніх хворих наркоманією звертається за допомогою самостійно, в той час, як 5-7% від усіх підлітків вже мають досвід хоча б разового вживання наркотичних речовин.

Ефективність профілактичних заходів з подолання формування залежності в підлітковому віці вкрай низька, і однією з причин цього є недостатні знання специфіки підліткового віку.

Підлітковий період життя має свої особливості, він є важким у соціально-психологічному плані. У підлітків яскраво виражені пізнавальна активність і, в той самий час, висока соціальна конфліктність. Відзначається значна нервово-психічна нестійкість, дисгармонійний розвиток особистості, низький рівень самоконтролю. Разом з тим спостерігається висока активність організму на тлі недостатньо сформованих захисних сил. У цьому віці відсутня увага до свого здоров’я. Підлітки прагнуть до самоствердження та самостійності, активно домагаючись цього різними шляхами.

Серед великої кількості протиріч підліткового віку відзначимо ті вікові особливості, які більшою мірою впливають на формування наркотичної залежності: бурхливий фізичний розвиток організму; моральна нестійкість; неадекватна самооцінка (завищена, занижена); процес інтенсивного формування волі; суперечливість світогляду.

Найважливішими факторами, які впливають на формування особистості підлітка, є підліткові поведінкові реакції: групування з однолітками; емансипація – прагнення вийти з-під опіки дорослих; почуття протесту і опозиції – коли у відповідь на надмірний «тиск дорослих», підліток демонстративно починає курити, вживати психоактивні речовини і алкоголь; імітація – копіювання підлітками поведінки дорослих без належної критичності до деяких її проявів.

Вживання наркотичних речовин стало молодіжної бідою, а протягом останнього десятиліття її вже відносять до числа основних дитячих і підліткових проблем, які характеризуються:

1. Масовим вживанням наркотичних речовин серед дітей та підлітків (що мріють пережити нові відчуття, наприклад, ефект екстазі), причому саме у цієї категорії осіб потяг до наркотиків дуже швидко формує психологічну залежність;
2. «Помолодшенням» контингенту осіб, які вживають наркотичні речовини, до віку 13-14 років;
3. Переходом від «легкодоступних» психоактивних речовин, якими були в 80- х роках транквілізатори, барбітурати, препарати конопель, до таких дорогих наркотиків, як кокаїн, героїн, «екстазі». Вони мають велику руйнівну дію на організм підлітків, викликають швидке звикання, яке призводить до деградації особистості. Існують певні групи підлітків, що вживають через нестачу коштів дешеві, «брудні» наркотики. Але, на відміну від дорослих, які, як правило, намагаються використовувати більш легкі наркотики (марихуану, алкоголь), молодь прагне до тих наркотичних речовин, під час вживання яких наркотичне сп’яніння не розслаблює, а активізує рухову і психічну діяльність;
4. Поширенням більш небезпечних форм вживання наркотичних речовин (наприклад, внутрішньовенні ін’єкції) у групі; симптомом залежності підлітка стає прийом наркотичної речовини на самоті;
5. Задоволенням цікавості підлітка щодо дії наркотичної речовини; появою нового, хвилюючого досвіду, який таїть небезпеку, досягненням почуття повного розслаблення, а іноді «ясності мислення» і «творчого натхнення». Застосування наркотиків дорослими рідко диктується цікавістю. Тут виступають інші мотиви – прагнення досягти спокою, легкості, щирості, рівноваги. Виникнення почуття цікавості щодо наркотиків говорить про поширення «наркокультури», яка підігріває цю цікавість, і недостатню боротьбу з нею державних і громадських інститутів;
6. Зміною соціального статусу підлітків, які починають вживати психоактивні речовини. Ще десяток років тому це були діти з неблагополучних сімей, де характерними були такі асоціальні чинники, як пияцтво, кримінальність батьків, проблеми внутрішньосімейних відносин. На сьогоднішній день число наркозалежних поповнюється підлітками з благополучних сімей з високим достатком. Існуюче в цих сім’ях фінансове свавілля підлітка, достаток фінансів, невисокі морально – етичні норми призводять до формування особливої ??молодіжної субкультури, в якій характерною цінністю є вільне проведення часу, а наркотики виступають атрибутом стилю життя. Престижні дискотеки, концерти рок – зірок, молодіжні «тусовки» стають тими «нарконебезпечними» місцями, в яких вільно продаються і вживаються речовини, що викликають залежність. Етап перших спроб змінюється етапом «полінаркотизму», коли підліток починає повторно і систематично приймати різні наркотичні препарати;
7. Бажанням наслідувати молодіжній моді. Так популярним видом молодіжних розваг стають нічні дискотеки, які провокують молодь до танців без перерви протягом 10 годин. Для того, щоб витримати таке фізичне навантаження, молоді люди повинні бути добре підготовлені, мати красиву танцювальну, фізичну, силову форму. Але не всі юнаки і дівчата здатні витримати цей нічний марафон під оглушливу музику. Тому в молодіжному середовищі дуже швидко набули поширення психоактивні речовини «для шалених веселощів», наприклад, наркотик «екстазі». Інший напрям в моді – захоплення музикою. Для загострення сприйняття модної музики, сексуальної розкутості люди починають приймати психостимулятори і психоделічні речовини;
8. Поширенням міфів про наркоманію. Міф перший – «я тільки спробую, це не страшно і не небезпечно» (дітям властиво відчувати себе безсмертними і безстрашними); міф другий – «я в будь-який час зможу відмовитися, я не наркоман»; міф третій – «алкоголь і тютюн – це теж наркотики, але люди приймають їх, і це є суспільно схвалюваним, тому немає нічого страшного в ухваленні легких наркотиків». Небезпека таких міфів полягає в недооцінці наркотиків. Після першого їх прийому погіршуються всі компоненти здоров’я – фізичні (біологічні, екологічні), генетичні, соціальні, психічні ( моральні та духовні), і цей процес стрімкого падіння не зупиняється.

У доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я про причини наркоманії йдеться, що основні причини наркоманії пов’язані в першу чергу з особливостями характеру наркоманів; психічними та фізичними розладами їх організму; соціально – культурним впливом на особистість.

Психологічні чинники містять в собі привабливість на психічному рівні виникаючих відчуттів і переживань; прагнення до самоствердження; відсутність стійких, позитивно орієнтованих соціальних інтересів; розлади психіки неорганічної природи, такі як: соціальний стрес, психічний інфантилізм, розчарування в житті, руйнування життєвих інтересів, страх, тривога. Суб’єктивна причина невдоволення життям розглядається у зв’язку з різними обставинами: особистими труднощами, недоліками соціально -культурної сфери, яка не забезпечує умови для вільного часу ( це особливо важливо для підлітків), соціальною несправедливістю, невлаштованістю, неуспіхами у навчанні, розчаруванням в людях.

Основні причини наркоманії серед неповнолітніх варто шукати, на думку експертів, в умовах виховання. Тобто можна говорити про соціально педагогічні і соціально-культурні чинники.

Соціально педагогічні чинники залежать від виховання дитини в сім’ї та її адаптації в шкільному колективі. «Людина, як і дерево, викривляється найчастіше в молодості». Помилки і прорахунки у вихованні в дитячому та юнацькому віці мають важкі наслідки. Підлітки засвоюють психологію, яка відрізняється від нормальної людської, сприймають з навколишнього середовища аморальний спосіб життя, копіюють цинічні манери поведінки. Вони зневажливо ставляться до суспільних вимог, вираженими у моральних і правових нормах, до порад і настанов дорослих. Регресивні моменти в розвитку духовного світу особистості закономірно виявляються в її поведінці. Вчинки і дії молодих людей поступово втрачають характер невинних хлоп’ячих пустощів, все частіше і частіше набуваючи небезпечного для суспільства характеру. У тих випадках, коли ці вчинки і дії завдають шкоди суспільству і його членам, вони неминуче вступають у конфлікт із законом.

За даними досліджень батьків дітей, які вживають психоактивні речовини, були виявлені:

• соціальна деградація особистості батьків (злочинність, бродяжництво, непостійна робота);
• незадовільні умови побуту в результаті розпаду сім’ї;
• матеріальна незабезпеченість батьків;
• виховання дітей у неповній сім’ї .

На підставі наведених даних був зроблений висновок, що прийому психоактивних речовин більшою мірою сприяють неблагополучна сімейна обстановка і неправильні умови виховання, ніж патологічна спадковість.

До соціальних чинників відносять дві причини: мода (престижність прийому психоактивних речовин) та вплив підліткової групи, яка домінує в цей період життя.

Врахування особливостей підліткового віку, факторів, які впливають на виникнення і формування залежностей і важких наслідків цієї хвороби, допоможе батькам запобігти їх виникненню.

Автор:

Віталій Іванович Василенко