Що таке психотравмуюча ситуація?

Що таке психотравмуюча ситуація?

Необхідно докладно зупинитися на визначенні поняття психотравмуючої – фрустрируючої, кризової, стресової ситуації. Незважаючи на відмінність назв, суть її, як уже говорилося, полягає у неможливості або ускладненні задоволення актуальних потреб. Якщо мова йде про особистісний розвиток, то найбільш прийнятний термін «психотравмуюча ситуація». Це поняття, незважаючи на своє яскраве емоційне звучання, означає не тільки надзвичайні обставини в житті дітей: смерть або тяжка хвороба батьків, розпад сім’ї, нещасний випадок, несправедливе звинувачення і покарання, жорстоке поводження з дітьми тощо, а й такі обставини, які дорослій людині можуть здатися безглуздими або смішними.

Намагаючись визначити, наскільки психотравмуючою є для людини ситуація, слід пам’ятати, що в цьому випадку пошук і застосування об’єктивних критеріїв оцінки буде недоречний. Для людини головне не те, що з цього приводу вважають інші, а те, що вона відчуває сама.

Поштовхом до актуалізації психологічної готовності до вживання психотропних речовин виступають не тільки яскраві, сильні негативні емоції, а й самі слабкі, навіть підпорогові, якщо їх вплив досить довгостроковий і систематичний. Наприклад, зв’язок погіршення екологічної обстановки з збільшенням вживання наркотиків. Несприятливі зовнішні впливи на організм (зокрема постійний вплив радіації в зонах, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС) викликають у людини стресовий стан на рівні біохімічних процесів, тобто організм як би відчуває небезпеку, що загрожує йому. Такий тривалий стан “бойової готовності” організму не тільки знижує імунітет, привертає хвороби, але і створює відчуття психологічного дискомфорту, причина якого, природно, не усвідомлюється.

Початок зловживання наркотиками може бути безпосередньо пов’язаний з перехідними, кризовими етапами в житті людини. Наприклад, з початком трудової діяльності або переїздом на навчання в інше місто, з початком сімейного життя (точніше, з народженням дитини, коли виникають труднощі, з’являються серйозні обов’язки) або після розпаду сім’ї, і навіть з виходом на пенсію (частіше у чоловіків, які все життя були зосереджені на роботі і тепер не знають, куди себе подіти). Це підтверджує, що психотравмуюча ситуація є умовою актуалізації психологічної готовності людини до вживання психотропних речовин.

У складних життєвих обставинах люди, не здатні (в силу своїх особистісних рис) знайти продуктивний вихід з психотравмуючої ситуації і не володіють ефективними способами психологічного захисту, виявляються безпорадними перед емоційними станами, які захльостують їх негативом. Інстинктивно рятуючись від дезінтеграції психічних функцій і виникнення невротичних проявів, людина вдається до зовнішніх засобів психологічного захисту – зміни стану свідомості штучним (хімічним) шляхом.

Психологічна готовність до вживання психотропних речовин, будучи системоутворюючим фактором виникнення наркоманії, одночасно виступає і прогностичним критерієм цих явищ. Іншими словами, визначивши в особистості наявність такої готовності, можна припустити, що психотравмуюча ситуація приведе її або до зловживання наркотиками, або до неврозу або до самогубства. Кожен з цих фіналів буде трагедією для людини і втратою для суспільства.

Своєчасне виявлення у людини психологічної готовності до вживання психотропних речовин дозволить здійснювати ранню профілактику відхилень у її поведінці.