Глава, в якій даються рекомендації щодо подолання співзалежних відносин і йдеться про те, чим здорова любов відрізняється від тієї, що шкодить.

Так як же подолати співзалежні стосунки? Що значить – вбити хворобу в собі? Як, у чому і наскільки змінити себе, аби це подіяло на хворого, щоб він усім серцем і всією душею захотів жити тверезо після лікування?

Ще раз нагадую, що запропоновані рекомендації потрібно використовувати диференційовано, з урахуванням клінічних особливостей випадку, нюансів внутрішньосімейних відносин і тільки після консультації та призначення лікаря. Проте основні принципи і шляхи вирішення цієї проблеми можуть бути озвучені, і ось чому.

Співзалежність в даний час не включена до переліку психічних розладів. Але цей список постійно оновлюється, і ті стани, які колись і за хворобу не вважали, по мірі вивчення та розвитку медичної науки включають в міжнародну класифікацію хвороб. Так може статися і з співзалежністю. Але навіть за ті роки, що фахівці досліджують цей стан, у всьому світі накопичений величезний досвід з його корекції. Можна не повторювати помилки інших, а, використовуючи цей досвід, вирішити проблему у своїй власній сім’ї. Мій професійний і особистий життєвий досвід цілком і повністю підтверджує правильність цих рекомендацій.

Отже, формула успіху для подолання співзалежності складається з двох половинок. Як мінімум – не створювати умов для пияцтва чи вживання наркотиків (1), а як максимум – ефективно протидіяти пияцтву чи вживанню психоактивних речовин (2). Що означає – не створювати умов і ефективно протидіяти – треба розшифрувати.

Розглянемо першу половину формули для подолання співзалежних відносин: не створювати умов для пияцтва. По суті вона представляє ряд рекомендацій за формами прояву здорової любові і турботи по відношенню до близької людини, і відрізняється від надмірної турботи і сліпої любові при співзалежності наступним:

1. Рідні та близькі пацієнта чітко уявляють собі, що особистість хімічно залежної людини роздвоєна, і можуть за вчинками, і по відношенню пацієнта до лікування, в будь-який момент часу визначити, коли вони мають справу з чоловіком (сином, братом і т.д.), а коли з хворобою. Якщо пацієнт погоджується прийняти медичну допомогу в повному обсязі – це здорова частина особистості. Якщо ухиляється від лікування в повному обсязі (як скаже лікар) – це хвороба.

2. Любов і турбота близьких спрямовані тільки в бік здорової частини особистості, в той час як алкогольна субособистість («хвороба», «диявол», «звір»), повністю позбавлений ??уваги близьких, ігнорується ними.

3. Турбота по відношенню до алкогольно-залежної людини збалансована його любов’ю і турботою про батьків, дружину і дітей і проявляється вона суворо симетрично. Скільки син піклується про матір, рівно ж стільки мамти піклується про сина. Скільки чоловік піклується про дружину, рівно стільки ж дружина піклується про чоловіка.

4. Рідні та близькі перестають ставитися до алкогольно-залежної людини як до дурника, як до слабоумного, що потребує жалості і стороннього догляду. Тепер вони ставляться до нього як до дорослого, розумного, сильного і відповідального чоловіка, що здатний і навіть повинен подбати не тільки про себе, а й про своїх близьких: батьків, дружину, дітей, бабусь і дідусів і т.д. Можливо, хімічно залежний, а точніше, хворобливо змінена частина особистості, «хвороба», буде сердитись, ображатись і гніватись. Але члени сім’ї проявляють твердість, і хворий відмовляється від алкоголю і наркотиків.

5. Рідні та близькі віддають собі звіт в тому, що хімічно залежний, як і всякий дорослий чоловік, має право на помилки і має право розплачуватися за свої помилки «по повній програмі». Вони відсторонюються від «хвороби» і витримують достатню паузу, щоб хворий міг проаналізувати свій досвід і зробити правильні висновки, прийняти допомогу лікаря психіатра-нарколога.

6. Співзалежні позбавляються від панічного страху за життя близької людини, породженого зневірою в Бога. Тепер вони довірили долю хімічно залежного Божому проведенню: Не я врятую сина (чоловіка, онука і т.д.), а Бог його врятує. Не я буду піклуватися про хімічно залежного, а Бог про нього подбає. Я ж буду тільки молитися про його здоров’я і просити Бога допомогти йому справитися з хворобою. Але не більше. Все, що я повинна (повинен) була зробити для сина, я вже зробила для нього, коли йому не було 18 років. А тепер прийшов час йому подбати про мене.

7. Якщо симптом співзалежності – концентрація уваги на іншій людині, тоді подолання співзалежності означає – сконцентруватися на собі. Полюбити себе, поважати себе. Піклуватися про себе. Зайнятися задоволенням своїх потреб, зміцненням свого здоров’я, своїм особистісним зростанням, бути щасливою людиною, оптимістично дивитися на життя і радіти йому. Якщо ви будете щасливі, то це і є те найкраще, що ви можете зробити для хімічно залежної людини. Рідні та близькі хворого займаються задоволенням своїх потреб, незалежно від того, як він на це реагує – сердиться, чи намагається викликати жалість до себе.

Передбачаю заперечення, що треба любити ближнього. Сказано ж : «Полюби ближнього, як самого себе …» Зверніть увагу – спочатку треба полюбити самого себе, а тільки потім ближнього! І полюбити треба не більше, а саме як самого себе! І полюбити треба ближнього – читай здорову частину особистості, а зовсім не його пороки, чи його хворобу! Любити іншого треба, але себе треба любити не менше. Повірте, ви це заслужили.

Ось жінка на прийомі каже: «Але ж вірно. Я приходжу на ринок і дивлюся по сторонах. Синові (27 років) треба купити на зиму куртку, черевики, шапку. Я ж не думаю, що мені самій теж багато чого треба!» Саме так. Думати не про те, що потрібно п’яниці або наркоману, а про те, що потрібно собі, і діяти відповідним чином.

Подолати співзалежність – це значить зайнятися своїм особистісним зростанням. Приділяти увагу тому, як, в яких сферах життя ви могли б реалізувати себе як особистість. А може, на курси водіїв записатися, або в басейн, або на шейпінг? А може, підвищити свій професійний рівень? А можливо, сходити на концерт, в театр, або до подруги частіше заглядати, або з’їздити в гості до сестри?

Подолати співзалежність – означає зайнятися зміцненням свого здоров’я. Можливо, сходити до стоматолога або з’їздити в санаторій? Подумайте, ви будете потрібні чоловіку, дітям, онукам і правнукам не тільки в найближчий рік, а й через десять, тридцять, п’ятдесят років. Так подбайте про це зараз!

Співзалежна мати алкоголіка сприймає пропозицію з’їздити в санаторій як образу: «Що ви говорите! Та він же за цей час все з дому винесе, всі речі проп’є». Таким чином, вона перекладає відповідальність на іншого. Подолати співзалежність – це означає взяти відповідальність за події на себе.

– А ви вжийте заходів, щоб син мав можливість пропивати тільки свої речі, а не ваші. А які саме дії для цього від вас потрібні – обговоріть з лікарем. І навіть якщо його рекомендації вам дуже не сподобаються, виконайте їх беззастережно.

8. Подолати в собі співзалежність – означає повірити в чоловіка (сина), повірити в те, що він не поганий, не слабкий і не дурний. Просто він не такий, яким ви хочете його бачити. Так, зараз він заплутався. Але він не ворог собі і не ворог вам. Повірте, що у нього достатньо ресурсів для одужання. А ще треба повірити в себе. Так, змінювати роками і десятиліттями сформовані стереотипи поведінки важко і боляче. Але ви здатні на це, навіть якщо доведеться зубами скреготати, навіть якщо доведеться покусати собі всі лікті. Крім вас або, точніше, за вас цього ніхто не зробить. Можна знайти іншого лікаря, а от іншу маму для свого сина ви вже не знайдете.

9. Хотілося б, аби ви зрозуміли мене правильно. Я не пропоную кинути сина (чоловіка) у біді: загине – то й загине, випливе – то й випливе. Ні в якому разі! Навпаки. Я пропоную любити близьку вам людину ще більше, ще сильніше, але тільки іншою любов’ю. А не тією любов’ю, яка губить. Не тією любов’ю, яка призвела до формування хвороби і не дає їй згаснути. Професійною мовою це називається «жорстка (не жорстока )” любов. Любити – це не означає все робити за іншу людину. Хтось із мудрих сказав: «Якщо ви хочете відправити людину в пекло, виконайте всі її бажання». Саме цим і займаються співзалежні. Життя співзалежних і так вже наполовину пекло. Проте все дуже звично. Так розстаньтеся з цим кошмаром без жалю. Чи не звикайте до пекла. Це погана звичка.

Любити – означає поважати право людини на власну долю, на власну індивідуальність, в кінцевому рахунку – поважати право на власне одужання. Ні в якому разі не потрібна допомога дорослій людині грошима. Така допомога тільки розбещує і породжує утриманські настрої. Гроші близькій людині можна дати, але тільки в борг і на певний час. А якщо не повернув, до питання про гроші взагалі не повертатися. Ні в якому разі не потрібна допомога дорослій людині одягом і взуттям. Така допомога розбещує. Ні в якому разі не потрібна допомога продуктами. Та якщо він захоче, то сам зможе не тільки себе забезпечити всім, але ще й подбати про дружину, дітей, батьків. Я вже не кажу про такі випадки, коли мама купує синові сигарети, а собі в останньому відмовляє. Це вже взагалі ні в які ворота не лізе.

Допомога близьким потрібна інша: порадою, своїм життєвим досвідом, моральною підтримкою. І не більше. Але і в такій допомозі не можна перестаратися. Таку допомогу можна надати тільки тоді, коли хворий просить про неї. Ось коли син прийде до мами і запитає поради: «Мамо, як мені бути? Зовсім я в житті заплутався». Ось тут і можна радити: «Звернися до лікаря, пройди повний курс лікування, влаштуйся на роботу, і життя ввійде у свою колію». Нав’язувати свої поради – собі нерви псувати – безглуздо і неефективно.

Жінка на прийомі каже: «А мій син ніколи не прийде просити поради». Дай Бог. Значить, він і без вашої допомоги здатний впоратися з будь-якими труднощами і з хворобою. Треба поважати його за це. От нехай і справляється, але тільки без вашої пенсії, без ваших продуктів, без вашої сплати за його квартиру і без ваших грошей на цигарки. А якщо не впорається, то все ж таки прийде за порадою.

10. Не створювати умов для пияцтва (для вживання наркотиків) – це означає відновити симетричність відносин. Ваша турбота про сина (чоловіка) не повинна перевищувати його турботу про вас. А якщо він взагалі про вас не піклується, значить треба від’єднатися ( не від близького, а від його хвороби) і витримати достатню паузу, поки не прокинеться здорова частина особистості і не почне боротися за своє життя. Ось тут ви і допоможете їй усією силою свій моральної підтримки. Мама алкоголіка каже: «А у мого сина взагалі немає здорової частини особистості. Він весь складається з хвороби!» Якщо це дійсно так, то ми говоримо про бомжа на вокзалі. Тих потрібно просто відправляти в інтернат для психохроніків. Якщо ще не так далеко зайшло, значить, ви побачите свого сина таким, яким любили і любите – добрим, уважним, турботливим. Але для цього треба виконати всі рекомендації свого лікаря з корекції співзалежності. Для цього потрібно провести межу між своєю і його особистістю, між своїм і його життям і ні за яких обставин не дозволяти хворобі втручатися у ваше власне життя. Син (чоловік) сам розбереться зі своєю хворобою за допомогою психіатра-нарколога.

Вище я розповів, чим здорова турбота і здорова любов відрізняється від тієї, що шкодить при співзалежності. Але це тільки половина формули успіху – не створювати умов для пияцтва (для вживання наркотиків). У частині випадків достатньо тільки таких змін, аби близька людина відмовилася від психоактивних речовин.

У наступному розділі ви дізнаєтеся більш докладно про 2-гу частину формули подолання співзалежності – як ефективно протидіяти пияцтву і вживанню наркотиків.

Автор:

Віталій Іванович Василенко