Наркоманії морфінного типу

До цієї групи наркотиків відносяться опій та його похідні: омнопон (пантопон), нектол, а також близько 20 алкалоїдів і дериватів опію (морфін, кодеїн, тебаїн, героїн, діонін та ін), синтетичні препарати з морфіноподібною дією (феналон, промедол та ін.).

Смертельна доза чистої речовини становить 0,3-0,5 м. У наркоманів швидко настає тенденція до збільшення дози, викликана розвитком толерантності до препарату. Тому можна зустріти випадки, коли хворий вживає дози, що в 10 разів перевищують наведені цифри вище. Гостре отруєння характеризується ейфорією, яка доходить до вираженого збудження. Одночасно з’являються сухість у роті, відчуття жару, різка слабкість, шум у вухах, головний біль, потовиділення, почастішання сечовиділення. Порушується серцево- судинна діяльність, з’являється задишка. Свідомість змінена. При несприятливому перебігу з’являється кривавий пронос, судоми, може розвинутися параліч дихального центру. Нерідко відзначаються шкірні явища – сильний свербіж, висип, обличчя стає багряно-червоним, настає сонливість або глибокий сон. При хронічному споживанні наркотика спостерігається ейфорія, почуття блаженства, іноді ілюзії. Незабаром після кількох затяжок опіомани занурюються у світ мрій і химерних переживань, безмежного достатку. Через 30-40 хвилин приходить сонливість, дрімота.

Звикання до препаратів морфіну відбувається порівняно швидко. Опій вживають, вводячи всередину, підшкірно, внутрішньовенно, або курять. Кодеїн застосовують всередину, морфін, промедол – підшкірно, внутрішньовенно. За відсутності речовини в чистому вигляді наркомани часто використовують різні медичні препарати, що містять опій, – шлункові краплі та ін. Вводять наркотик часто нестерильним шприцом, розводять препарат на сирій воді, вводять його в усі доступні частини тіла. У період формування передвісників опійної (морфинної) наркоманії прийом наркотика безсистемний, толерантність росте швидко. Психічна залежність або первинний патологічний потяг формується на грунті специфічної ейфорії, у вигляді нав’язливого синдрому.

На початковій (I) стадії хворобливого стану толерантність продовжує швидко рости, вживання наркотику набуває системного характеру, ейфорії може не бути. Психічна залежність виражається в яскравому синдромі нав’язливості з прагненням до отримання задоволення або зняття психічного дискомфорту. Формується фізична залежність. На цій стадії з’являється відчуття незадоволеності життям, знижується працездатність. Психічних змін ще немає, але споживання наркотиків стає основним життєвим інтересом.

При хронічній (II) стадії толерантність встановлюється на одному рівні (плато толерантності), виробляється індивідуальний ритм вживання наркотику, почуття ейфорії з’являється рідко. Наркотик викликає не розслаблення, а стимуляцію (перекручена дія), психічна залежність виражена чітко і являє собою непереборний потяг, а наркотик приймається для стимуляції і поліпшення самопочуття. Абстинентний синдром формується з яскраво вираженим соматовегетативним компонентом.

Автор:

Віталій Іванович Василенко