Що таке абстиненція?

Що таке абстиненція?

Абстинентний синдром – це складний комплекс психовегетативних розладів.

 

Для нього типовими є зміни психічного стану хворого – поява тривалих станів дискомфорту, занепокоєння, незадоволеності, ті чи інші вегетативні зрушення. У хворих виникають підвищена секреція слизових оболонок, нежить, чхання, сльозотеча, відчувається перемежоване відчуття жару і ознобу. З’являються м’язові болі, періодичні судоми м’язів ніг. Різко знижується апетит. Можуть виникнути рвота, тенезми, пронос, болі в шлунку і кишечнику. Хворий стає неспокійним, у нього переважає злобно- плаксивий настрій.

Гострий період абстиненції триває до 4-5 тижнів і поступово (у разі утримання від прийому наркотику) хворий приходить в нормальний стан. Однак залишкові явища абстиненції можуть зберігатися протягом декількох місяців. Розвиток абстиненції в тому випадку, якщо лікування наркоманії не почати протягом першої або на початку другої стадії захворювання, служить основою для продовження споживання хворим наркотика у все більш зростаючих кількостях. На даній стадії наркоманії толерантність до наркотику різко збільшується, і щоденна доза препарату, наприклад морфіну, може доходити до 40-50 мл 1%-ного розчину.

При цьому прийом наркотика навіть в таких кількостях вже не викликає гострої ейфорії, яку хворий переживає на першій стадії захворювання, але служить лише для позбавлення від абстиненції. Протягом кінця першої і усієї другої стадії захворювання наростають явища інтоксикації організму. На третій стадії захворювання розвивається соматична патологія, відбуваються значні зміни психіки хворого. Наростають диспепсичні розлади, повна відсутність апетиту, регулярно повторюється рвота, хронічні проноси призводять до різкого, а в окремих випадках – кахексічного схуднення. Хворі на цій стадії захворювання апатичні, слабкі, у них знижений артеріальний тиск, уповільнений пульс, пригнічена координація рухів, хода хитка, спотикається. Характерний зовнішній вигляд хворих: через виснаження, сухість шкіри, карієсу, що далеко зайшов, ламкості волосся і нігтів, хворі середнього і молодого віку виглядають як люди глибоко похилого віку.

Психічні розлади викликають розвиток астенії і анергії. Толерантність до наркотику в цей період знижена, тому прийом його стає менш регулярним, а для попередження абстиненції потрібні дещо менші дози, ніж на другій стадії захворювання. Протягом всієї третьої стадії захворювання введення наркотика не викликає ейфорійного стану і потреба в препараті обумовлена ??тільки необхідністю уникати абстиненції. На заключних етапах наркоманії наростають розлади травної та серцево-судинної систем, може розвинутися токсична міокардіопатія, посилюється виснаження. Смертельні результати, як правило, пов’язані з тотальним переродженням серцевого м’яза, нефропатією, інфекцією, що приєдналася.

Наркоманії, що викликаються споживанням кустарно приготовлених препаратів коноплі – до цієї групи наркотиків відносять похідні різних зборів конопель (транквілізатори – “фантастики”) – анашу, марихуану, гашиш, банг, КІФ, хусус, план, Харес, Дагга та ін. Діючою речовиною є те, ??що міститься в екстракті коноплі – ароматичний альдегід каннабіол, від концентрації якого залежить стан одурманення. Вживають анашу по-різному – жують, курять, в напоях. У нашій країні переважає куріння анаші. Дія анаші проявляється через 15-20 хвилин.

Нерідко перші проби не тільки не дають приємних відчуттів, але, навпаки, викликають почуття нудоти, гіркоти у роті, слиновиділення, легке запаморочення. Незважаючи на це, курці продовжують палити, і ці неприємні відчуття проходять. Як правило, дія гашишу починається з деяких фізичних відчуттів – спраги, голоду, деякої сухості слизових оболонок. Потім з’являється почуття нудоти, яке розливається по всьому тілу. Наростає стан легкості, невагомості. З’являється бажання кричати, танцювати, приймати фігурні пози, багато сміятися. Найменший рух, поза людини, що поруч викликає повторні нестримні напади сміху. Увага відволікається, асоціації виникають легко, довго не затримуючись на одному предметі чи явищі. Прискорюється темп мислення, думок багато, вони течуть низкою, швидко змінюючи одна одну, напливаючи одна на іншу. Виявляється мовний напір – слів багато, фрази будуються нерідко без закінчення, не виражають чітких думок. Курець втрачає контакт з оточуючими, йому здається дивним, що вони не поділяють його веселощів, з’являється дратівливість, злостивість. Відзначаються різкі емоційні коливання: то гнівливість, то злостивість, то підвищений настрій з веселістю, яка доходить до екзальтації. На цьому тлі з’являються фантазії і ілюзії. Навколишній світ “набуває” яскравих кольорів, звуки “стають” гучними.

 

Описані стани характеризують 1 дозу задурманення гашишем – стадію збудження.

За нею йде 2 доза – стадія гноблення. Відзначається зміна навколишнього світу, коли фарби тьмяніють, зникають ілюзії, гаснуть фантазії, плин думок різко загальмовується. Потім з’являються страхи, уривчасті маячні ідеї переслідування, настрій різко погіршується. Цей стан супроводжується вегетативними кризами. Симптоми одурманення гашишем залежать від кількості вживаного наркотику, частоти його прийому, індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності індивіда. При незначній інтоксикації спостерігається стан легкої ейфорії, середня тяжкість характеризується більш вираженими симптомами з фантазіями, ілюзіями, станом легкого моторного збудження. Нарешті, гостре одурманення триває від 1 до 3 годин і закінчується важким сном або слабкістю, апатією. При подальшому зловживанні гашишем картини одурманення видозмінюються. У одних виникають психози з вираженим порушенням свідомості, із зоровими і слуховими галюцинаціями, маячними ідеями переслідування, іноді різким руховим збудженням. У інших (частіше) виявляються порушення в емоційно-вольовій сфері, що призводять до психопатизации особистості або навіть до шизофреноподібної симптоматики. У період формування ознак, споживання гашишу носить епізодичний характер, іноді куріння викликає нудоту, навіть невизначений страх, але в обстановці групового і взаємного індукування ці відчуття поступово притупляються. Прийом наркотику веде до отримання задоволення, а стриманість приносить почуття незадоволеності. Психічних змін ще немає, але виникає афективний потяг, який спотворює нормальний хід мислення і змінює колишні життєві установки.

На початковій (I) стадії споживання гашишу стає регулярним, неприємні відчуття зникають, зростає кількість викурених цигарок. У синдромі психічної залежності відзначається нав’язливе прагнення до наркотичної ейфорії. Одурманення стає єдиним станом незадоволеності.

Фізична залежність тільки починає формуватися, але психічні зміни вже переважають у вигляді звуження кола інтересів, зниження вольової активності, появи неврозоподібних розладів.

У хронічній (II) стадії наркоманії опірність утримується на одному рівні при систематичному споживанні гашишу. Відзначається виражена психічна залежність у вигляді постійного синдрому нав’язливості. У фізичної залежності виражений абстинентний синдром у вигляді соматовегетативного компонента. Тільки в стані одурманення наркоман перебуває у оптимальному фізичному комфорті і працездатності. Потяг до наркотику носить компульсивний характер. Психічні порушення виражаються в психопатизации особистості, зниженні інтелекту, відсутності інтересу до оточуючого. Можуть відзначатися гострі психози. Приєднується патологія соматоневрологічних сфер: міокардіодистрофія, неспецифічні гепатити, печінкова недостатність. Можуть відзначатися і м’язова слабкість, погіршення координації рухів.

У пізній (III) стадії кількість споживаного гашишу знижується, тобто опірність організму падає. Психічна залежність поступається місцем зростаючій фізичній залежності. Абстинентний синдром стає затяжним, важким. На першому плані – виражена астенія з іпохондричністю. Повторні споживання гашишу лише на короткий час і не повністю полегшують тяжкість абстиненції.

Соматоневрологічний стан поважчується, наростає загальне фізичне виснаження, шкіра стає в’ялою, землисто-сірого кольору, відзначаються випадання волосся, крихкість кісток, зубів, прогресують соматичні та неврологічні захворювання, виявлені на хронічній стадії, можливі ураження сітківки ока і зорових нервів. Психози, викликані вживанням гашишу, досить різноманітні, вони можуть виникнути при одноразовому вживанні наркотика і виражаються гострим порушенням свідомості, страхами, гіперестезіями. Так при передозуванні гашишу психоз проявляється у вигляді сутінкового розладу свідомості, галлюцинаторній сплутаності, іноді виникненням ілюзій. Хворі збуджені, пориваються кудись бігти, бувають агресивні. Афект коливається від мінімального до депресивного, іноді з елементами страху. Контакт з хворим встановити важко, він повністю занурений у свої переживання.

Психоз може розвинутися на висоті абстинетного синдрому, на 2-3 день, найчастіше це сутінковий розлад свідомості.

Постійні у картині психозу сенестопатичні скарги, дисморфопсіі, галюцинації з почуттям зміни простору. Вихід з психозу поступовий, на 6-7 день, через виражену астенію з іпохондричними включеннями і нав’язливими станами. Передозування гашишу може викликати також епілептиформні припадки. При тривалому вживанні гашишу також можуть відзначатися психози. Головними в них бувають маніакальні, галюцинаторні, іпохондричні синдроми. Крім того, в їх структурі простежуються значні коливання афекту, а також періодичні порушення свідомості. Психози можуть провокувати початок шизофренічного процесу.