Лікар Василенко: “Наркоманія невиліковна? Це брехня!”

Лікар Василенко: “Наркоманія невиліковна? Це брехня!”

Так заявляє відомий лікар-психіатр, психотерапевт, нарколог вищої категорії, керівник Запорізького наркологічного психотерапевтичного центру Віталій Іванович Василенко, підтверджуючи це своєю сорокарічною практикою.

Суперстрессова гіпнотерапія

– ЛІКУВАННЯ наркоманії та алкоголізму в нашому центрі проводиться стаціонарно протягом чотирьох-шести тижнів, – пояснює Віталій Іванович. – Це ряд етапів: таких, як детоксикація, сеанси холотропного дихання, фізіопроцедури, йога, акупунктура, групова психотерапія і супер-стрессшокова терапія. Всі етапи нерозривно пов’язані між собою і проводяться за авторськими запатентованими методиками, розробленими в нашому центрі. Корінна відмінність нашої клініки від інших подібних, я вважаю, в тому, що ми не просто займаємося лікуванням наркоманії, алкоголізму та інших видів залежностей, а реально знімаємо психічну залежність, прибираємо з психічної сфери, з мислення і пам’яті, з підсвідомості пацієнта бажання вживати наркотик. Так звана пацієнтами тяга (цвях, черв’як) повністю пригнічується, вони забувають почуття «приходу», «кайфу». Головною і по суті визначальною позитивний ефект лікування є масивна, суперстрессова групова гіпнотерапія у вигляді її авторітарного варіанту.

У медицину привела випадковість

З РОЗМОВИ з доктором з’ясувалося, що він про медицину і не мріяв. Народився в Казані в артистичній сім’ї. Мати була оперною співачкою, батько – художник. З дитинства Віталія оточували театрали, артисти, музиканти. У 10-річному віці сім’я переїхала в Запоріжжя, де батьки продовжили займатися мистецтвом. Цілком природно, що хлопець отримав музичну освіту. Йому подобався джаз, він підробляв грою і співом в ресторані, грав на фортепіано у великому симфонічному оркестрі філармонії. Після училища Віталій отримав направлення на навчання в Гнесинське вище музичне училище.

Але доля розпорядилася інакше. Віталій зламав руку, була серйозна операція. Коли вже виймали стрижні-спиці, допомагав хірургу молодий початківець, але жалісливий лікар. Відчувалося, що він переживає, заспокоює. Віталій подумав: яка це непогана спеціальність, піду в медінститут. І вступив на лікувальний факультет. З третього курсу ходив на курси психіатрії, почав займатися гіпнозом.

– У мене виходило, – згадує лікар. – І викладачі порадили серйозно цим зайнятися. Старанним студентом я не був. Просто пам’ять відмінна, на ходу все запам’ятовував, успішно здавав іспити. Спеціалізувався на психотерапії, після вузу працював в психіатрії. Було мені 28 років, а до мене вже приїжджали пацієнти з різних регіонів колишнього Союзу. Перші мої хворі – залежні від алкоголізму. І я отримував результат. Видужалі надсилали інших пацієнтів. Пізніше я займався психосоматикою: ДЦП, наслідки інсультів. До сих пір результати лікування є предметом гордості для мене, коли людина-каліка, не здатна себе обслуговувати, починає володіти руками-ногами (включаються в організмі резервні нейрони, м’язи). Наслідки паралічу зменшуються, і людина починає рухатися без милиць, без сторонньої допомоги, починає самостійно себе обслуговувати.

Наркотик і людина. Хто кого

– А КОЛИ зайнялися наркоманами? – Вперше за допомогою звернувся наркозалежний хлопець 26 років тому. Я не хотів брати його, тому що існувала думка, що наркоманія невиліковна. Я вирішив взятися, і успішно вилікував хлопця. Це мене надихнуло. Як і при лікуванні алкоголізму, застосовується суперстрессшоковий метод, який постійно відточується. Сама психотерапія стає все більш жорсткою і авторитарною. Сеанс проходить на межі передпсихотичних станів. Пацієнти під час сеансів знаходяться в трансовому стані, коли по наростаючій в підсвідомості закладається психологічний блок, забирається наркотична та алкогольна домінанта, а також руйнується субособистість алкоголіка і наркомана, тим самим забирається психічна тяга надовго. Наркотик швидко обманює мозок, почуття, швидко підкоряє людей. Несприйнятливих до наркотику практично не існує. І в той же час практично кожен може вилікуватися.

Простіше сказати: це невиліковно. Але якщо людина мотивована, то з голови прибрати залежність реально, хоча і дуже важко, адже сеанси вкрай болісні. Наркотики роблять людину рабом. Це як скалка, як цвях сидить в голові. І через якийсь час людина перестає собою керувати. Таким людям вранці навіть не хочеться прокидатися – все здається сірим і страшним. Треба шукати гроші будь-яким шляхом (вкрасти, обдурити), щоб придбати нову дозу. Наркотик руйнує і тіло, і розум.

– Бувають все-таки наркомани, яких ви не беретеся лікувати?

– Якщо пацієнт не хоче, я не наполягаю. Ось вчора виписав двох, які не хочуть тверезого життя. Я обіцяю: «Ми прибираємо тягу з пам’яті», що вважається неможливим. Але якщо реально бачу, що людина не бажає лікуватися, а хоче продовжувати жити під кайфом, не наполягаю. У цьому випадку, я вважаю, треба поступати чесно, а не говорити, як деякі: «Можна вилікувати будь-кого». Це брехня. Вилікувати можна тільки того, хто цього хоче. Сьогодні, коли під моїм керівництвом працює більше учнів, кількість пацієнтів, що видужали становить 70-75 відсотків.

Запоріжжя.

“Рабочая газета” 01.03.2016