Етапи лікування в центрі Василенко
Доклінічний етап підготовки до лікування в клініці Василенко
1 -й етап – доклінічний. Він складається передусім з чіткої інформації наркомана і його батьків і близьких про умови, які є обов’язковими для вступу в клініку. Найголовнішою умовою є щире, а не «добровільно-примусове», бажання пацієнта позбутися назавжди від наркозалежності. Будь-яка форма примусу з боку рідних або правоохоронних органів виключає початок лікування. Проте ще цілком зрозуміле і найчастіше зустрічається на першому етапі нестійке, але щире бажання пацієнта лікуватися, із супроводом протягом усього курсу лікування рідними або особами, що їх замінюють, може бути основою подальшого лікування.
Клінічний етап лікування в центрі Василенко
- Ліквідація фізичної залежності від наркотику шляхом масивної дезінтоксикації, із застосуванням медикаментозних і немедикаментозних засобів: форсованого діурезу, введення блокаторів опіатних рецепторів – гангліоблокаторів, нейролептиків, транквілізаторів, антидепресантів (в основному, флуоксетинового ряду, а також трициклічних похідних – амітриптиліну, елівела та інш.), гемосорбції, плазмо -, ентеросорбції, плазмоферезу, лазерного опромінення крові (екстра-та інтракорпорального), а також ІРТ, симптоматичних засобів тощо. Цей етап триває від 3 до 5 діб.
- Ліквідація психічної наркозалежності шляхом цілого комплексу психотерапевтичних методик. Головною і по суті визначальною позитивний ефект лікування є масивна, суперстрессова групова гіпнотерапія у вигляді її авторитарного варіанту. У стані глибокого трансу у свідомості (і підсвідомості) пацієнта створюється «дзеркальне відображення» його індивідуального образу наркотичної залежності, так званий «психоенергоблок», з психологічним «кодуванням» заборони повернення до будь-якої наркотичної речовини. При цьому активно і потужно використовуються емоційні стани страху, тривоги, паніки, болі, переживання «вмирання», «загибелі від наркотику». Фазні стани, що виникають під час сеансу гіпнозу, відповідають 4 стадіям, з явищами каталепсії, падіннями, конвульсіями, що нагадують «танець святого Вітта».
- Реабілітація, відновлення особистості хворого. Вона включає комплекс заходів впливу на особистість пацієнта.
- Кодування за допомогою спеціально виготовленої «полівалентної сироватки». По суті, це завершальний етап лікування. Процес підготовки та проведення кодування є потужним інформаційно-психотерапевтичним комплексом, що включає такі основні компоненти.
- Іноді, з необхідності, проводиться «провокація» – перевірка дієвості введеної сироватки. Це робиться у випадках, коли немає впевненості в тому, що пацієнт, в цілому підготовлений до кодування, не проявить в найближчому майбутньому будь-яких коливаннь у своїй відмові від наркотиків, чи не спробує «перейти на щось інше» (алкоголь, таблетки, марихуану тощо). За відсутності сомато-неврологічних протипоказань така процедура пропонується всім, незалежно від того, «чи розсмокталася введена сироватка» (що перевіряється на наступний день пальпаторно на УЗД). Сама процедура «провокації» полягає в тому, що пацієнтові, який пройшов процедуру кодування, через кілька днів, а іноді і через великі терміни – 2-3 тижні, в реанімаційному блоці клініки проводиться введення мікродози того наркотику (наркотиків), якою він користувався в період наркоманської пристрасті. При цьому миттєво або трохи з часом виникає важкий, несумісний з життям стан клінічної смерті, з зупинкою сердечної та дихальної діяльностей, паралічем кінцівок, тобто ті наслідки, які неминуче призведуть до біологічної смерті у випадку «зриву» після виписки зі стаціонару. Оскільки провокація проводиться бригадою лікарів і сестер, за участю реаніматолога, терапевтів, невропатологів в блоці, де заздалегідь приготовлені всі засоби швидкої допомоги – апарат штучного дихання, інтубатор, дефібрилятор, монітор для контролю всіх основних функцій, серцеві, гангліоблокатори, поляризуючі суміші, актовегін, церебролізин, кавінтон та ін, зі стану клінічної смерті пацієнт виводиться у короткий термін.
Автор:
Віталій Іванович Василенко