Чому так важливо знати про допамін при лікуванні опіоїдної залежності
Бупренорфін і метадон можуть збільшити рівень допаміна.
Допамін (гормон щастя) – хімічна речовина, яка виробляється в нашому мозку, необхідна для виживання як вода та їжа.
“Без цього гормону, ми не можемо встати з ліжка. Ми нездатні рухатися вперед і бути тією людиною, якою хочемо бути “- сказав Корі Уоллер, директор Spectrum Health Medical Group – центру інтегративної медицини, на нещодавній конференції Національної ради з психічного здоров’я 2015 в Орландо.
В середньому мозок виробляє близько 50 нг (нанограм) на децилітр допаміну на день, та до 10 нг у хороший день. Це число підвищується, якщо вживати такі речовини: тютюн (450 нг), марихуана (650 нг), героїн (975 нг). А також метамфетамін може миттєво збільшити кількість допаміну до 1100нг на децилітр, що у 10 разів більше, ніж мозок може прийняти.
Довгострокове зловживання цими речовинами може призвести до того, що організм буде менше виробляти допаміну протягом довгого часу, що може призвести до голодування і зневоднення. Одне дослідження показало, що люди, які не вживали їжу і рідину протягом 5 днів, мали меншу ступінь спраги до їжі та воді, ніж спрага до наркотику у тих людей, які були тверезі протягом 30 днів.
“Це допомогло мені зрозуміти, чому ми бачимо таку нелогічну поведінку. Це ж стосується виживання. Тіло “перестає думати” про логіку та ризики “- сказав Уоллер.
Замінники опіодідів, такі як бупренорфін і метадон нормалізують рівень допаміну від 40 до 60 нг на децилітр, але ці препарати призначають тільки 10% пацієнтів. Крім того, коефіцієнт успішного лікування особливо низький у людей, у яких рівень допаміну нижче 10%, тому що їх мозок не може утримати в довгостроковій пам’яті стан, який називається “Ефект Чарлі Брауна”.
Економічні чинники також впливають на процес відновлення. Уоллер говорить про “заможні” – ті, хто соціально захищені, з турботливою сім’єю, роботою, як правило мають більше факторів мотивації, щоб припинити вживання наркотиків, ніж “незаможні”, люди, які не мають нічого з вищезгаданого.
Автор:
Дмитро Миколайович Лазебний