Алкоголь та ВІЛ/СНІД
Люди з розладами, викликаними вживанням алкоголю, більше, ніж інші ризикують заразитися ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). Крім того, люди з ВІЛ частіше зловживають алкоголем. Вживання алкоголю пов’язане з високим ризиком неконтрольованої сексуальної поведінки та вживання ін’єкційних наркотиків, двох основних шляхів передачі ВІЛ.
Побоювання з приводу поширення ВІЛ збільшилися останнім часом, оскільки тенденції вказують на відродження епідемії серед чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками, а також різко збільшилися випадки передачі вірусу гетеросексуальним шляхом. У осіб, вже інфікованих, поєднання пияцтва та ВІЛ було пов’язане з ростом медичних і психіатричних ускладнень, відмов від лікування, труднощів в дотриманні медичних призначень при ВІЛ, а також гірших результатів лікування ВІЛ. Зменшення вживання алкоголю у людей, хворих на СНІД, або тих, що знаходяться в групі ризику зараження, знижує рівень поширення ВІЛ та захворювань, пов’язаних з ним.
Алкоголь і передача ВІЛ/СНІД
Особи, які зловживають алкоголем, більше за інших схильні до поведінки, що піддає їх ризику зараження ВІЛ. Наприклад, темпи споживання ін’єкційних наркотиків високі серед алкоголіків на лікуванні, і підвищення рівня вживання алкоголю пов’язане із збільшенням доз наркотику і ризикованою поведінкою, в тому числі спільним використанням голок.
Хронічне зловживання алкоголем невід’ємно пов’язане з тенденцією до небезпечної сексуальної поведінки, в тому числі наявності декількох статевих партнерів, незахищеного статевого акту, сексу з партнерами підвищеного ризику (наприклад, споживачів ін’єкційних наркотиків, повій). Існує багато причин для такої поведінки. Наприклад, алкоголь може безпосередньо впливати на мозок, зменшувати відчуття й усвідомлення заборон і сприйняття ризику.
Більш того, очікування з приводу дії алкоголю можуть чинити сильний вплив на його участь під час сексуальної поведінки. Дослідження послідовно показують, що люди, що переконані в тому, що алкоголь підвищує сексуальне збудження і сексуальну активність, частіше за інших практикують ризикований секс під час вживання.
Деякі люди повідомляють про навмисне вживання алкоголю під час сексуальних контактів, щоб забезпечити привід для своєї соціально неприйнятної поведінки або зменшити усвідомлення ризику. Подібна практика може бути особливо поширена серед чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками.
Алкоголь та медичні аспекти СНІДу
Алкоголь підвищує сприйнятливість до деяких інфекцій, які можуть виникнути як ускладнення СНІДу. До таких інфекцій належать:
- Туберкульоз
- Пневмонія
- Вірусний гепатит С (який є лідируючою причиною смерті людей, заражених ВІЛ).
- Алкоголь також може посилити тяжкість пов’язаних зі СНІДом ушкоджень головного мозку, що характеризуються глибокою деменцією та високою смертністю.
Прогресування ВІЛ і розвиток СНІД-асоційованих інфекцій може управлятися високоактивною антиретровірусною терапією (ВААРТ), поєднанням потужних противірусних препаратів. Незважаючи на помітне збільшення виживаності, ВААРТ пов’язана з декількома недоліками, в тому числі появою ліків штамів ВІЛ та появою негативних взаємодій з іншими лікарськими препаратами, деякі з них лікарі призначають для лікування пов’язаних зі СНІДом інфекцій.
Крім того, багато пацієнтів не дотримуються комплексного режиму лікування. Дослідження пов’язують зловживання алкоголем зі зниженням прихильності до лікування, а також з поганою реакцією у відповідь на терапію ВІЛ в цілому. Результат терапії ВІЛ значно покращується серед алкоголіків, які перестали пити.
Лікування алкоголізму та профілактика ВІЛ-інфекції
Дослідження показують, що зниження споживання алкоголю серед пацієнтів з ВІЛ інфекцією знижує не тільки медичні та психіатричні наслідки, пов’язані зі споживанням алкоголю, а й зменшує вживання інших наркотиків і передачу вірусу. Таким чином, лікування алкогольної та наркоманської залежності можна вважати первинною профілактикою ВІЛ/ СНІД.
Профілактика алкоголізму серед молоді має особливе значення. СНІД є провідною причиною смерті серед людей у віці від 15 до 24 років. Нові споживачі ін’єкційних наркотиків, які хворіють ВІЛ або гепатитом часто заражаються протягом 2 років після початку вживання ін’єкційних наркотиків.
Автор:
Віталій Іванович Василенко