Що таке «хронічний наркоман»?

Зловживання психоактивними речовинами штовхає людину на слизький шлях. І не важливо: чи ця речовина – алкоголь, кокаїн, героїн, марихуана, чи будь-яка інша речовина, що впливає на свідомість. Алкоголь і наркотики, які людина вживає з метою відпочити і розслабитися, можуть дуже швидко перетворитися в залежність з неконтрольованим бажанням вживати. Більше того, коли людина стає фізично і психологічно залежною від речовини, вона повинна вживати її щоразу збільшуючи дозу, щоб відчути ту дію, що була на самому початку. Зі збільшенням дози зростає і толерантність, тобто звикання до наркотику. Це надзвичайно небезпечно, тому що у більшості наркотиків чистота речовини може варіюватися. Більшість дилерів розбавляють свій товар, щоб заробити на ньому якомога більше грошей, незалежно від його небезпеки. В результаті, один «штам» наркотику може бути слабким, в той час як інший буде сильним, від чого складно розрахувати дозу. А надто висока доза будь-якого наркотику, як відомо, призводить до смерті.

Історично склалося так, що люди, які страждають пристрастю до наркотиків і алкоголю, схильні підлягати громадському осуду. Раніше навіть вважалося, що наркоманія та алкоголізм – показник індивідуальної ненормальності, аморальності та умисного егоцентризму. У радянському союзі алкоголіків і наркоманів лікували виправними роботами і тюремним ув’язненням. І хоча ув’язнення дійсно допомагає людині утримуватися від своєї пристрасті, справжнє лікування відбувається тільки тоді, коли вона приймає реальність, визнаєт свою хворобу і отримує належне фізіологічне та психологічне лікування. Люди, які не готові визнати свою залежність і готовність до лікування, згодом можуть неодноразово зриватися і повертатися до вживання.

Як би там не було, не всі залежні люди, що проходять лікування, таємно мріють про зрив, але з якихось причин це все ж відбувається. Насправді, зрив є неймовірно поширеним і очікуваним елементом реабілітації. Важливо розуміти це. Історія частих зривів називається «хронічною». У таких випадках необхідно знати, як зменшити подібну ймовірність.

Наркоманія є всеосяжною хворобою

Для того, щоб зрозуміти процес зриву, важливо розуміти саму природу наркоманії. Наркоманія – захворювання з найбільшою кількістю рецидивів (зривів), в якому функціонування організму порушується абсолютно на всіх рівнях: фізіологічному, психологічному та емоційному.

Якщо називати наркоманію хворобою, можна сміливо говорити, що люди, які страждають залежністю будь-якого роду, страждають захворюванням мозку. Більш конкретно можна сказати, що існують певні люди, які через наявність змін у структурі мозку або його функціонуванні, стають більш сприйнятливими до розвитку залежності після першої зустрічі з речовиною. Утримання може зупинити хворобу, і буде зберігати її бездіяльною рівно до тих пір, поки людина продовжує утримуватися від речовин або поведінки, що викликають її залежність.

Небезпека хронічних зривів

Програма лікування в медичному центрі Василенко націлена на те, щоб допомогти наркоманам досягти успіху в лікуванні та тривалому утриманні від речовин і поведінки, що викликають звикання. А також навчитися визначати і боротися з наступаючим циклічним бажанням зірвати лікування.

Хронічні зриви особливо небезпечні тим, що в момент зриву наркоман буде використовувати ту дозу, на якій він зупинився перед лікуванням, забуваючи або неправильно розраховуючи втрачену толерантність свого організму до наркотику, тим самим штовхаючи себе на ризик передозування. Деякі з найбільш поширених причин хронічних зривів включають в себе:

• Байдужість до лікування
• Подвійний діагноз
• Неправильний вибір методу лікування
• Недостатня підготовка до повернення додому
• Неприйняття і заперечення причин, через які може відбутися зрив.

Автор:

Олексій Олексійович Батраков