Психологічний стан хворих після курсу АКТ

Психологічний стан хворих після курсу АКТ

Після лікування синдрому відміни необхідно враховувати і наступний стан, коли на перший план виступають психопатологічні розлади з відчуттям психічного дискомфорту, астенією і різними депресіями. Переважання дисфоричної депресії з тривогою, злостивістю або апатією – відмінна риса героїнової наркоманії. У цей період необхідна тонізуюча дія АКТ. При цьому хворі відзначають появу інтересу до навколишнього, бажання піти в спортзал, на прогулянку, часто описується як «бодряк». Подібний ефект закріплює бажання пацієнтів до продовження курсу і обігрується лікарем психотерапевтично в плані короткочасності і невиразності депресії.В наших спостереженнях подібна дія зазначалася при витримці 50 – 60 секунд і загальній температурі охолодження -130°С. У даному випадку поряд з активуючою, спостерігалася й імуномодулююча неспецифічна дія АКТ, що має відстрочений (до 6 місяців) ефект.

Практично всі пацієнти відзначали поліпшення загального самопочуття, підвищення працездатності, чоловіки говорили про позитивний вплив на статеву сферу. Завдяки включенню АКТ в комплекс лікування синдрому відміни тривалість даного стану вдалося скоротити до 4 – 5 днів, у цей період інтенсивність переживань дозволяла перебувати пацієнтам у стаціонарі з режимом відкритих дверей при мінімальному призначенні медикаментозних препаратів (або взагалі без них). У більшості пацієнтів спостерігалися супутні захворювання у вигляді флебітів і різних шкірних проявів як наслідків внутрішньовенного вживання наркотичних речовин. У цих випадках враховувалися гомеостазомодулюючі ефекти АКТ; кінцевою метою була спроба домогтися стійкої ремісії шкірних проявів, якщо ж це неможливо, то хоча б стійкого косметологічного комфорту. Потенціювання ефекту проводилося за допомогою поєднання АКТ і ультрафіолетового загального впливу в солярії.

Таким чином, в залежності від очікуваного ефекту нами застосовувалися такі варіанти АКТ:

1. Для вираженої анестезії, інтенсивного седативного, міорелаксуючого і судинорозширювального ефектів необхідна з перших сеансів максимальна тривалість (100 -120 секунд) і найбільше охолодження (-180°С). Через 7 – 10 процедур інтенсивність режиму поступово знижувалася;

2. Для тонізуючого, іммуномодулюючого і загартовуючого ефектів застосовувалася мінімальна тривалість (50-60 секунд) і охолодження -130 – 150°С. Реабілітаційний режим мав на увазі незначне наростання, курсом 20 – 25 процедур.

Кількість курсів загальної АКТ і перерви між ними обираються індивідуально, за показаннями.

Проведене дослідження показує ефективність загальної аерокріотерапії як немедикаментозного методу в комплексному лікуванні пацієнтів, які вживають психоактивні речовини, і визначає спектр його терапевтичних можливостей.