Про невдачі попередження наркоманії

Протягом останнього десятиліття зловживання психоактивними речовинами на Україні, як і в інших регіонах пострадянського простору, набуло широкого поширення, і все більш негативно впливає на стан правопорядку, соціально-психологічну атмосферу в суспільстві, здоров’я населення. Особливу тривогу викликає поширення немедичного споживання наркотиків серед осіб неповнолітнього віку та молоді, а також жінок. Стрімке зростання даної патології свідчить про недостатню значущість превентивних заходів, а існуючі сучасні офіційні лікувально-реабілітаційні програми також мають низьку ефективність. Однією з провідних причин мінімальної результативності подібних заходів є відсутність базисної концептуальної основи, яка враховує біологічні, психологічні та соціальні причини розвитку залежностей, особистість самого хворого і його найближче соціальне оточення. Важлива проблема в сучасній наркології – коморбідна психічна патологія, і так само лікувальна корекція різних психічних і поведінкових порушень при даних нозологіях в рамках реабілітації пацієнтів.

Помилки у профілактиці наркотизму

Профілактика наркотизму сьогодні має справу з безліччю нез’ясованих питань. Саме тому вона виявляється пов’язаною з цілим рядом упереджень – упереджених думок, логічних помилок, які носять характер твердих принципів, заснованих на вірі, а не на знаннях. Перерахуємо деякі з них, щоб картина була більш зрозуміла.

• Перше, широке поширене упередження – якщо людині докладно і переконливо розповісти про шкоду наркотиків, “налякати його раз і назавжди”, то вона навряд чи стане їх вживати. Однак рідні тих, що вже приєдналися до наркотиків, добре знають, що таке залякування малоефективне або зовсім даремне.

• Друге, масове упередження – “знати” про шкоду наркотичних речовин, означає “вміти їх уникати”. Проте всі ми знаємо про шкоду алкоголю, про те, що алкоголізм – хвороба, і проте далеко не завжди нам хочеться втриматися від випивки.

• Третє, часте упередження – “знання підігріває інтерес, розпалює цікавість”. Звідси висновок: краще мовчати про наркотики, тоді й шкода буде менше. Тут можна звернутися до практики сексуального виховання: замовчування ніколи не запобігало і не вирішувало проблеми.

Автор:

Дмитро Миколайович Лазебний