Когнітивна теорія розвитку особистості і наркоманія
Когнітивна теорія розвитку особистості і наркоманія
Думки, переконання, очікування
З часом, весь наш життєвий досвід утворює основу для добре організованого і відносно стабільного набору переконань і очікувань. Вони можуть включати в себе уявлення про власну особистість і світ навколо нас. Ці переконання і очікування впливають на нашу поведінку без нашого відома. Іноді, цей досвід може виявитися настільки потужним, що здатний спотворити сприйняття себе та оточуючих.
Одним з примірників таких переконань може бути само-пророцтво, що збувається. Таке само-пророцтво припускає, що все, що людина очікує, може статися, власне тому, що відбувається завдяки її очікуванням. Так відбувається, тому що власні очікування майбутньої події змушують людину діяти певним чином. Згодом, у відповідь на таку поведінку і збуваються всі очікування. Щоб ця абракадабра стала зрозумілою, наведемо приклад. Припустимо, що ви вирушили на захід де, на вашу думку, ви нікому не подобаєтеся. Швидше за все ви будете відчувати тривогу. І, тому що ви вважаєте, що нікому там не подобаєтеся, будете вести себе відповідно: не будете посміхатися, станете відчуженим. І навіть якщо хто-небудь захоче з вами поспілкуватися, ви будете непривітні. Через ваше занепокоєння, неприємну поведінку, оточуючі дійсно почнуть вас уникати. Ваша установка «я нікому не подобаюся» змусила вас вести себе таким чином, що ви дійсно нікому не сподобалися.
Подібні само-пророцтва цілком здатні служити для підтримки чиєїсь залежності. Особливо, якщо людина не вірить у можливість одужання. Очікування невдачі і провалу перетворюється на само-пророцтво, що сбувається. Людина не буде докладати ніяких зусиль для одужання. Який в них сенс? Відсутність зусиль завжди прирікає будь-які спроби на невдачу. Це зміцнює помилкові переконання ще більше. Тому, коли виникає сильна тяга, наркоман не робить ніяких зусиль, щоб впоратися з нею. Виникають думки «Я все одно не можу зупинитися, навіщо навіть намагатися?».
Когнітивно-поведінкова терапія в Медичному наркологічному центрі Василенко допомагає пацієнтам визначити ті шкідливі переконання і установки, які заважають їм жити. Терапевти спонукають пацієнтів оцінити точність і корисність їх переконань. Вони направляють пацієнтів перевірити правильність помилкових очікувань. Експерименти в реальному світі допомагають «перезавантажити» власне мислення пацієнта. Таким чином, залежні люди можуть відкрити для себе хибність їхніх колишніх суджень і очікувань щодо себе і навколишнього світу.
Переконання і очікування також диктують, як наркоман буде оцінювати конкретну подію. Оцінка події визначає ставлення до неї. Хоча переконання і очікування сильно впливають на почуття людей, більшість навіть не замислюються про це. Як правило, це відсутність розуміння не завжди стає проблемою, особливо для людей, позитивно налаштованих на життя.
А як щодо тих людей, які відчувають масу негативних почуттів і не вміють справлятися з ними? Такі люди перебувають у небезпеці, і схильні до ризику розвитку наркоманії, тому що вона в свою чергу стає для них свого роду панацеєю. У таких випадках розуміння помилкових суджень, і того, як вони можуть впливати на життя людини, стає важливою частиною лікування. Без такого розуміння неможливо виправити їх на правильні. З правильним сприйняттям світу і позитивною перспективою, негативні почуття поступово зникатимуть. Як тільки стихнуть негативні почуття, наркотики як спосіб полегшення перестануть мати цінність.
Аналогічним чином, більшість людей вважають, що зовнішні події та інші люди можуть бути причиною їх негативних емоцій. Це в корені не вірно. Це призводить до відчуття безпорадності і помилкового висновку про те, що із зовнішніми обставинами боротися неможливо. Таке переконання зміцнює залежність від наркотичних речовин (або діяльності), як засіб позбавлення від неприємних відчуттів. Когнітивна терапія вчить людей розуміти, що ми самі створюємо свої власні почуття, а не хто-небудь інший. Наші почуття формуються на основі того, у що ми віримо і що думаємо. Змінивши думки, почуття також зміняться. Давайте використаємо простий приклад, щоб проілюструвати цю важливу концепцію. Припустимо, хтось просто став вам на ногу. Якщо ви вважаєте, що оточуючі налаштовані проти вас, ви подумаєте щось на зразок: «Я не можу повірити, цей ідіот просто наступив мені на ногу, як він сміє!». Ці думки, природно, призводять до виникнення почуття гніву. І навпаки, людина з позитивним мисленням подумає: «Бідолаха-хлопець просто незграбний!». Такі думки приведуть вже до почуття співчуття. Зверніть увагу, одна і та ж подія може бути оцінена по-різному. Картина світу кожної людини залежить тільки від її власних внутрішніх думок, суджень і очікувань.
Автор:
Віталій Іванович Василенко
