Кодування полівалентною сироваткою

Кодування полівалентною сироваткою

Кодування за допомогою спеціально виготовленої полівалентної сироватки є завершальним етапом лікування. Сироватка включає в себе компоненти, які самі по собі не є шкідливими для організму хворих на наркоманію, але несуть «зашифровану» хімічну структуру, що реагує на більшість наркотичних засобів (опіати, кокаїн, ефедрин, марихуану). При прийомі в організм найменших доз (одна сота, одна двохсота частки) зазначених наркотичних препаратів відбувається моментальний вихід у кров і лімфу хворих токсичної речовини, що діє смертельно (смерть настає миттєво або через короткий проміжок часу при явищах паралічу серцевої діяльності та дихання). Кількість введеної сироватки визначає термін її дії в організмі кодованого пацієнта – від 3-х до 6-ти років, в залежності від бажання і соматичного стану пацієнта, стану печінки, серця та інших функцій, в тому числі і стану нервової системи, головного мозку, що перевіряється на ЕЕГ, ЕХО, РЕГ, КТМ, ЯМР.

 

Перевірка сироватки

З метою перевірки «сили щеплення» введеної сироватки, її ефективності у випадку «зриву коду», за згодою самого хворого і його рідних, проводиться так звана «провокація» – по суті, мікродозами наркотику викликається клінічна смерть, із зупинкою серцевої діяльності та дихання, паралічами основних нервових, психічних функцій, тобто ті наслідки, які неминуче ведуть до біологічної смерті пацієнта в разі його зриву після виписки зі стаціонару. Про наслідки такого зриву пацієнт заздалегідь, в присутності своїх рідних, дає розписку про те, що він попереджений і свідомо дає згоду на введення йому «бомби уповільненої дії», «вибухає» при найменших дозах прийнятого ним наркотику. Провокація проводиться бригадою лікарів-реаніматологів, терапевтами, психіатрами, наркологами в операційній, де є всі засоби швидкої медичної допомоги та реанімації – медикаментозні препарати, монітор, що визначає основні параметри функцій організму – рівень АТ, пульс, рівень насичення киснем крові, ЕКГ в динаміці. Мається апарат штучного дихання, дефібрилятор, засоби інтубації, роторозширювачі та інші інструменти. Ця процедура досить драматична і залишає у свідомості й підсвідомості хворого страх смерті від наркотику. У більшості проведених випадків провокації хворі згодом говорять про «друге народження на світ», виникає почуття підвищеної «цінності життя», підкріплюваного короткочасним або більш тривалим станом постпровокаційної ейфорії, неминучої після такої екстремальної процедури. У випадках відмови хворих від провокації при наявності вираженого страху даної процедури, а також при соматичних і неврологічних протипоказаннях до її проведення, їм дається можливість спостерігати цей процес у інших пацієнтів під час проведення провокації, що також у більшості випадків закріплює страх смерті від зриву кодування.