Якщо вас зацікавив цей відгук, ви можете дізнатись про деталі методу лікування наркоманії та алкоголізму в центрі Василенко на нашому сайті.
– Рома, розкажи трохи про себе, про свою проблему.
-Доброго дня. Мене звати Роман. Я приїхав з міста Одеса, з-під Одеси, можна сказати. Ну, проблема у мене, напевно, тут, як і у всіх – це наркотики. Вживати я почав дуже рано, траву спробував дуже рано – років у 15-16. Згодом в інституті я вже спробував трамадол. Закінчивши інститут, влаштувався на роботу, заробляв, можна сказати, на ті часи нормальні гроші, і почав нюхати героїн, згодом почав вже ін'єкційно вживати героїн. Багато разів кидав, багато разів намагався сам себе перебороти і як кажуть наркомани: «на суху ламався». Але згодом завжди повертався знову до наркотиків. Ця лікарня стала шансом для мене, щоб повністю вилікуватися і вже бути вільним від наркотиків. Втратив дуже багато, і можна сказати, і втратив, і не завів. Не завів: ні сім'ї, ні дітей у мене немає. А втратив багато: втратив друзів, втратив добре ставлення від батьків, нічого хорошого наркотики мені не принесли в життя.
– З якими думками і почуттями ти їхав на лікування в наш центр?
– Ну, чесно сказати я їхав з почуттям останнього шансу. Для мене цей центр був останнім шансом. Я не кажу, що інші центри погані, я думаю так, що якщо людина вже хоче кинути, ця ідея виникла, то це вже 50 відсотків одужання. Як би цей центр для мене став таким, можна сказати, ну сама методика мені сподобалася, і сподівався саме на неї, що саме ось допоможуть мені цією методикою, і непросто мене перекумарят, почистять і відправлять додому, а саме допоможуть мені емоційно впоратися з цією проблемою, і в подальшому жити.
– І це сталося?
– І це сталося, так. Скажу так, що перші два тижні було важко дуже, тобто думки у мене з'являлися про наркотики, маленький мандраж завжди з'являвся, така душевна нерівновага. Але до кінця третього тижня я відчув, що мені емоційно стало легше, тобто я перестав замислюватися, я перестав, навіть якщо я там бачив когось і йшли розмови про наркотики, то вони вже не так сильно діяли на мене. Не можна сказати, що мені повністю стерли спогади про наркотики, я думаю це взагалі нереально, але емоційно я став просто сильніше. Просто переглянувши все своє життя. І подивитися, що мені принесли ці наркотики – нічого хорошого. Тому їхав я сюди з останньою надією. Тобто для мене це був останній шанс, щоб ви допомогли. Рішення мені давалося дуже важко, я приходив до нього сам, мене ніхто не спонукав, ніхто не просив. Я сам захотів. Єдине шкодую, що не приїхав сюди раніше, а хоча я знав про цю клініку ще, напевно, років п'ять тому. Це єдине про що я можу жаліти.
– Що тобі запам'яталося, може бути, за процес лікування.
– Яскраво мені запам'яталися сеанси, які емоційно будуть тебе переламувати. Але взагалі запам'яталося все. Дуже хороший колектив, дуже хороші лікарі, хлопці якими б не були, але все одно ми тут всі на рівних і тому тут така, можна сказати сім'я, маленька сім'я. Приїжджаєш і отримуєш нормальне сімейне ставлення до себе. Ну, все добре. Запам'яталося, можна сказати, що все запам'яталося: і процедури всі запам'яталися, і розмови запам'яталися. І їхати навіть як то так, їдеш з жалем, з тривогою, тому що я так розумію, що де б ти не був, завжди людина вже звикає до суспільства і важко йому звідти їхати.
– Важко розлучатися?
– Розлучатися так. Просто важко розлучатися. Чи не через те що, ну просто важко, звик до людей, знаєш, що всі до тебе добре ставляться, тому, розлучатися.
– Ясно. Може бути, ти б хотів щось додати до процесу лікування?
– До процесу лікування, чесно сказати, якщо будете виконувати все, що прописано і всі процедури, немає сенсу додавати, у вас і так часу не буде. Якщо ви не будете там, ну я маю на увазі, що треба робити все, все що в комплексі, і тоді у вас просто не буде часу, щоб чимось це розвіяти. Так в принципі нічого б я не додавав, я думаю, що досить тут всього.
– Рома, ти у нас один раз взяв участь в тестуванні онлайн сеансу, так? Теж трошки доторкнися цього, як ти вважаєш, якісь може твої пропозиції, наскільки це ефективно, твої пропозиції.
– Коли люди, які тут вже пролікувалися, я думаю, що це буде дуже ефективно, саме підкріплення. Може через якийсь час, коли емоційно буде важко, я думаю, що людина, яка пройде один-два-три сеанси або скільки їх треба, то він себе підкріпить саме емоційною силою. І навіть ті, хто не був тут і спробують, якщо вони щиро поставляться до цього і будуть працювати над собою, і прислухатимуться, і виконувати всі інструкції, то в принципі, що тут, що там – це найголовніше ці сеанси. Тому я думаю, що емоційно вони будуть переламувати. Про технічні можливості я не буду говорити, я думаю, ви їх виправите і напрацюєте.
– І з якими почуттями ти їдеш? Ти сьогодні їдеш?
– Я їду сьогодні, так. Ну, почуття у мене такі різні. Є й почуття радості, яка вже звільнилася, є, ну я ж казав – почуття тривоги, відчуття розставання. Почуття тривоги, тому що входиш в нове, тверезе життя. Як би воно не було, всіх, будь-якого, хто пройде і вже протверезіє, стане тверезим, у всіх буде це почуття остраху цього майбутнього. Як воно буде, що буде відбуватися. Побажати я хочу, щоб усі з хорошим, позитивним настроєм ставилися і робили кроки вперед, і тоді я думаю, все буде добре.
-Добре дякую.
– Вам дякую велике.
