Детальніше про провокацію в центрі Василенко

Іноді, за необхідності, і, за згодою пацієнта та супроводжуючих його осіб, проводиться «провокація» – перевірка сили і дієвості введеної сироватки. Це робиться також у випадках, коли немає впевненості в тому, що пацієнт, в цілому підготовлений до кодування, що не проявить в найближчому майбутньому будь-які коливання у своїй відмові від наркотиків, чи не спробує «перейти на щось інше» (алкоголь, таблетки, марихуану тощо).

За відсутності сомато-неврологічних протипоказань така процедура пропонується всім, незалежно від того, «чи розсмокталася введена сироватка» (що перевіряється на наступний день пальпаторно на УЗД).

Сама процедура «провокації» полягає в тому, що пацієнтові, який пройшов процедуру кодування, через кілька днів, а іноді і через великі терміни – 2-3 тижні, в реанімаційному блоці клініки проводиться введення мікродози того наркотику (наркотиків), якою він користувався в період наркоманської пристрасті. При цьому миттєво або трохи поступово виникає важкий, несумісний з життям стан клінічної смерті, з зупинкою сердечної і дихальної діяльності, паралічами кінцівок, тобто ті наслідки, які неминуче призведуть до біологічної смерті у випадку «зриву» після виписки зі стаціонару. Оскільки провокація проводиться бригадою лікарів і сестер, за участю реаніматолога, терапевтів, невропатологів в блоці, де заздалегідь приготовлені всі засоби швидкої допомоги – апарат штучного дихання, інтубатор, дефібрилятор, монітор для контролю всіх основних функцій, серцеві гангліоблокатори, поляризуючі суміші, актовегін, церебролізин, кавінтон та ін, зі стану клінічної смерті пацієнт виводиться у нетривалий термін. Разом з тим, більш тривало тримаються (до декількох годин) такі побічні дії процедури, як залишкове явище агнозії, афазії, паралічів кінцівок (геми- парапарези), що затягуються до півдоби, а іноді протягом декількох днів (потім вони безслідно зникають).

Сама процедура провокації, саме у зв’язку з такими наслідками, надзвичайно болісно переживається пацієнтами, запам’ятовується на все життя, як «результат зриву кодування», залишаючи у свідомості й підсвідомості страх смерті від наркотику. У більшості випадків провокації пацієнти потім кажуть про «друге народження», називають клініку «другим домом», відчувають почуття радості, підвищеної цінності життя, що підкріплюється короткочасним або більш тривалим станом постпровокаційної ейфорії, неминучої після такої екстремальної процедури. Як показали дані катамнеза, чудово, що проведення провокації надає більш глибокий вплив на хворих. Зокрема, саме ті з них, хто пройшов її в нашій клініці, надалі відмовляються, без спеціальних лікувальних заходів, і від алкоголю. У випадках, коли процедура провокації неприйнятна для пацієнта через виражений страх перед нею, або при запереченні з боку рідних, незважаючи на показання до її застосування, хворому надається можливість бути присутнім під час провокації, проведеної іншим пацієнтам. Цим також підчас досягається закріплення страху смерті від зриву кодування. Нами узагальнено досвід застосування викладеного вище комплексного лікування наркоманії в 1000 випадках. Пацієнтами клініки були в основному молоді люди, в переважному числі чоловічої статі, з різних країн (Україна, Росія, Німеччина, Греція, Ізраїль та ін.) Надходження хворих здійснювалося без спеціальної реклами, за «ланцюжком», коли клієнти разом з їх рідними «на власні очі» переконувалися в ефективності проведеного в нашій клініці лікування, його стійкості і практичній відсутності рецидивів протягом достатнього терміну. Найчастіше це були знайомі і рідні тих пацієнтів, які стали вже «колишніми наркоманами», відновлювали чи створювали сім’ї, успішно продовжували навчання, роботу, досягали успіху і бізнесі.

Автор:

Олексій Олексійович Батраков