Posted on

Марихуана

Марихуана

Марихуана або Каннабіс Сатіва (Cannabis Sativa), відноситься до сімейства конопляних і проростає в більшості країн світу.

Рослини канабісу містять могутні психоактивні речовини, однак протягом тривалого періоду основною причиною вирощування канабісу було все  ж таки волокно рослини.

Міцне конопляне волокно використовували при виробництві канатів, корабельних снастей та одягу. Їх властивості впливати на розум людини, були помічені досить давно і протягом кількох століть використовувалося і з цією метою.

У першій третині двадцятого сторіччя лабораторним шляхом була підтверджена їх здатність надавати психоактивну дію на мозок людини.

Інформація, отримана в результаті наукових експериментів, швидко стала надбанням широкої публіки, що стало приводом для широкого використання культурних земель під посів насіння конопель.

Слово «марихуана» має португальське коріння і походить від слова mariguango, яке буквально перекладається, як «п’янкий». 

Канабіс Сатіва – прямий попередник марихуани та гашишу.

Марихуана – надземна частина рослини, разом з листом. Гашиш отримують з пилу смоли, що виділяється стеблами конопель для захисту від сонця і підтримки необхідного рослині рівня вологості.

Ті різновиди конопель, які виростають в умовах більш теплого клімату, відповідно виділяють більшу кількість смоли і дають більшу кількість психоактивних речовин.

Наукові дослідження препаратів коноплі почалися з XIX століття. Наприкінці століття це призвело до відмови від їх застосування в медицині.

В Росії конопля є часто вживаним наркотиком. У 80-ті роки в колишньому СРСР цей вид наркоманії займав 2 – е місце після опійної, що становило 20-30% від загального числа наркоманій. За даними вибіркових соціологічних обстежень, проведених в РФ та інших країнах СНД, частка препаратів коноплі серед усіх уживаних наркотиків до середини 90 -х років склала 62,5 %. Найбільшої уваги заслуговує той факт, що прилучення до наркотиків в більшості випадків починається з препаратів коноплі.

Наркотичний ефект залежить не тільки від дози, але і від навколишнього оточення, очікувань споживача, його особистісних характеристик.

Перші проби можуть супроводжуватися неприємними відчуттями: сухістю в роті й носоглотці, затрудненням в грудях, затрудненням дихання.

Можливі тахікардія, запаморочення, нудота і блювота. Однак це не заважає особам, в першу чергу підліткам, повторювати наркотизацію.

При вживанні невеликої кількості конопель різкої зміни в поведінці зазвичай не відбувається. При великих дозах, викликають стан помірно вираженої інтоксикації, спостерігаються розлади уваги, «одурманення», безглуздість поведінки з неадекватним, нестримним сміхом, балакучістю, прагненням до руху (пританцьовують, підстрибують). Порушується сприйняття навколишнього (просторове і тимчасове), виникають шум і дзвін у вухах, звуки і зорові образи набувають неприродної жвавості, викликаючи інтерес і захоплення. Підвищується апетит, виникає гіперсексуальність, у ряді випадків з’являються тенденції до агресивних дій. Іноді відзначаються сонливість і апатія. З соматичних проявів слід зазначити виразну судинну реакцію на обличчі: гіперемія, мармуровість, блідий носогубний трикутник, ін’єцірування кон’юнктиви. Відзначаються почастішання пульсу (100 уд./хв і більше), сухість у роті. Зіниці можуть бути розширені, реакція їх на світло ослаблена. У осіб, що вперше вживають наркотик, нерідко виникають нудота, тремор пальців рук, іноді і всього тіла.

При вживанні високих доз препаратів коноплі іноді виникає стан гострої інтоксикації, що нагадує онейроїд, з маячними ідеями, ілюзорними розладами, деперсоналізацією, сплутаністю, збудженням, зоровими і іноді слуховими галюцинаціями. Такий стан може нагадувати гострий напад шизофренії. Іноді токсичні психози можуть проявлятися делірієм з дезорієнтацією і порушенням свідомості. У рідкісних випадках розвивається панічна реакція з вираженим страхом. Психотичні розлади можуть виникати і при хронічному вживанні порівняно невеликих доз канабісу.

 

  • Протягом першого року епізодичного (1-2 рази на тиждень) вживання гашишу розвивається перша стадія. З’являється систематична форма споживання, зростання толерантності, змінюється дія наркотику – немає гіперемії, тахікардії, тривоги. Потяг до наркотику нав’язливий. Можливо спільне застосування з алкоголем. Тривалість першої стадії становить 2-5 років.
  • У другій стадії з’являється синдром фізичної залежності. Формування другої стадії відбувається через 3-5 років систематичного вживання гашишу.  Знижується ейфорізуюча дія наркотику, переважає тонізуюча. Часто зниження ейфорії під час сп’яніння штовхає хворого на вживання більш сильного наркотику. Толерантність до наркотику зростає. Його перестають вживати разом з алкоголем, курять без домішки тютюну, поодинці, вживаючи тепле пиття для посилення ефекту. Стимулююча дія наркотику представляє єдино можливий оптимальний стан, що приносить психічний комфорт. Поза інтоксикації гашишист розслаблений, незібраний, непрацездатний.

 

Автор: