– Ти у нас не вперше?
– Так, не перший раз.
– А коли ти лікувався у нас у перший раз?
– У 2011-му.
-У 2011 році. А взагалі в залежності, із наркотиком знайомий ти давно?
– Так.
– Скільки років до того надходження у клініку?
– З 18-ти років.
– А зараз повних років тобі скільки?
-28 років.
– У 2011-му лікувався, а з приводу чого?
– З приводу маку (ханка).
– Пролікувався, нормально і поїхав додому, жив, працював нормальним життям.
– Так, все було добре.
– Хронологічно, розкажи, будь ласка, що з тобою потім сталося.
– Потім спробував інше – «швидкі».
-А коли?
– Десь через 2 роки. Тобто 2 роки взагалі нічого не вживав.
– 2 роки жив нормальним тверезим життям, а потім раптом вирішив спробувати. Чому?
– Не знаю чому … Напевно, щось, десь зірвався.
-За яких обставин? Як це відбулося?
– Нерви … Я навіть не знаю, настільки все було добре, що я знову чогось збився.
– Але ж те, що ти називаєш «швидкими» в магазині не продаються.
– Ну так … Знову зустрів знайомих і ось спробував.
– У той же день, коли зустрів?
– Ні, не в той же. У тому-то й річ, я спілкувався-спілкувався, тихо-тихо …
– Ти продовжував спілкуватися із залежними людьми?
– Так, з залежними людьми я продовжував спілкуватися. З ними не треба було спілкуватися …
– Ну, тепер ти це розумієш, звичайно. І скільки ці «швидкі» тривали?
– Тривали близько 2-х років.
– А потім що сталося?
– Потім я спробував китайську дурню.
– Як вона називалася?
– Сіль для ванн, ніби як говорили.
– Тобто її палили, так?
– Її курили, нюхали, кололи. Я палив.
– Опиши, будь ласка, як на тебе впливала ця сіль. Що ти при цьому відчував?
– Відчував те, що … як би … незрозуміло, і не «чорні», і не «швидкі», просто якась … Неначе постійно «кепка на голові», волосся дибки.
– Так, а що, це стан приносило задоволення якесь?
– У тому то й справа незрозуміло, ніякого задоволення не приносило, воно просто «зраду» приносило, а мені, мабуть, це якось …
– А що значить «зраду»?
– Боязнь, переляк, весь час страх, скрізь стежать, голоси. Пташки або корова замукає, а мені здається, ніби мене покликали. З вулиці заходив до хати, думав у будинку сховатися від цього, думав у будинку нечутно буде, в будинку теж якась … тобто ще більше в чотирьох стінах «зрада», боязнь.
– Боязнь чого?
– Ну, знову-таки, стеження за мною якесь, стеження.
– У принципі стан такий, як ти називаєш, «зрада» плюс ще галюцинації приємним не назвеш?
– Так.
– А чому тоді на наступний день знову тривав наркотик?
– Тому що залежність від нього була така божевільна, хотілося і все. Хотілося і все …
– І скільки років або місяців ти під цією китайською сіллю був?
– Близько 2-х місяців. 1.5 – 2 місяці цього вистачило мені, щоб мене почало «відривати».
– І скільки ти ваги втратив за цей час, за ці 2 місяці, приблизно?
– Я думаю, кілограм 15. Якщо не всі 20.
– Зараз ти у нас зважувався?
– Сьогодні зважувався – 60 кг.
– А нормальна твоя звичайнай вага? Коли ти тверезий, коли ти себе нормально почуваєш.
– Десь 76.
– І останнє запитання. Що змусило тебе звернутися повторно?
– Тому що мені вже все почало здаватися, все бачитися, галюцинації почалися. Як мовиться, був сам голодний, але тварин не залишав голодними, а так вже й часу не було взагалі, тобто і себе мучив і тварин мучив.
– Тобто настало усвідомлення, що далі так тривати не може і нічим хорошим це не скінчиться.
– Так.
– Добре. Що б ти побажав хлопцям, які будуть через якийсь час дивитися тебе?
– Я побажав би всім здоров'я, звичайно ж. Щоб не сунулися ні в які ці … Щоб з наркотиками нічого спільного не мали, щоб були далеко від цього і були з рідними. Інакше всі втрачається, людське все втрачається, стаєш просто твариною і навіть гірше.
