Батьки Олега (42 роки)

До лікування наш син був настороженим, обтяженим своїми думками, напруженим, з постійним відчуттям тривоги, похмурим, втомленим, іноді дратівливим, вивертким, депресивно налаштованим на життя.
Настрій був постійно пригніченим. Потім ми стали розуміти, що коли вживався наркотик – настрій поліпшувався. Як тільки говорив слова «мамсік», «папсік», значить у нього такий настрій під дією наркотику. Закінчувалася дія наркотику, з'являлося відчуття страху, тривожність, роздратування.
Зовні виглядав схудлим, особливо це було помітно на обличчі. Риси обличчя були загостреними – ніс, вилиці. Вираз очей, погляд, спрямований в одну точку, в ньому проглядалася провина і злість.
Ніяку роботу вдома не робив. Був егоїстичний у своїх бажаннях щось купити, не оцінюючи можливості. Не міг байдуже дивитися на гроші, вони завжди були йому потрібні.
Під час лікування став помітно змінюватися зовні. Ці зміни з'явилися вже після першого тижня лікування. Округлилося обличчя, пом'якшав і став спокійнішим погляд. Стала іншою постава. У розмові зникло слово – паразит «чесно». Став говорити впевнено і чітко, не виправдовуючись. До лікування він розмовляв так, ніби в чомусь постійно виправдовувався. Більше став цікавитися тим, як у нас справи. Настрій у нього полібшав, навіть став веселим. Кожен день він посміхався, жартував. Від нього стало виходити більше тепла, спокою, впевненості. Зникла суєта, немає дратівливості.
За період лікування він став міцнішим. Таке відчуття, що став здоровішим і молодшим років на п'ять, а розумом подорослішав на ці ж роки.
Став реально оцінювати матеріальні можливості. З'явився інтерес до життя.