Проблема нас сюди привела така, що ми навіть не думали, у нас навіть у думках не було, що наш син потрапив в таку історію. Коли мені сказали, що «ваш син кінчений наркоман, зі стажем 15 років», я був в шоці.
– Ви не знали?
– Взагалі не могли подумати таке!
– Це можливо так приховувати?
– Так, як він потім нам сказав, що «найхитріші, найспритніші – це наркомани». Останні 10 років все приховано було, тому що у нього свій бізнес, ми йому допомагаємо, гроші крутяться великі і це все було не помітно. Ну так, бували моменти, коли він скаржився, що в нього голова болить, що йому погано, що його нудить. А тут одного разу дзвінок, не мені, а дружині. «Валентина Іванівна? – Так. – Це Одеський відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків». Ну ми впали. Приїжджають два хлопці. Взяли його з метадоном. А потім він почав мені розповідати, як це вийшло. Почав він з малого.
– З чого?
– З травички … з марихуани. Потім спробував опіум. Відразу доза, потім дві. А коли його взяли, це було вже страшно. Хоча, я побачив які муки він зазнав, я думав, що він близько не підійде до цього всього.
– Під час ломки?
– Ой, що це було! Це було страшно.
– Ви відразу звернулися до лікарів?
– Я його відразу забрав, відвіз у Придністров'я, викликав нарколога. Це все було не офіційно, ми не хотіли розголосу. Полікували його крапельницею, він відійшов. Але потім я через рік зустрічався з цим лікарем, і він сказав мені: «я відразу подивився на нього і сказав, що толку з нього не буде». Минуло ще десь місяців вісім, і, вже на роботі, в один прекрасний час мене мати викликає, і каже: «Іди сюди, батько!» … Я питаю, що таке? А вони сидять всі в автобусі, вона вся в сльозах. Він знову почав. Він як тільки за територію Придністров'я виїхав, відразу в аптеку, таблеток набрав і пішло-поїхало, знову по новій. І тут він уже зібрався з силою, він сказав, що «я не можу». Ми відразу через племінницю, племінниця через інтернет знайшла. Ми записалися, тоді було дуже важко потрапити сюди, це було проблематично. І ось, ці два з половиною тижні нам виїхати не можна було, ми працювали, і він так от, приїжджав вранці, нас залишав, а сам починав: і пив, і вживав …
Приїхали сюди, одразу в перший день він дуже активно почав працювати. Всі процедури і все-все-все, що треба, він виконував. Він дійсно працював. Потім, через пару днів він каже: «тато, щось у мене і думки всілякі пропали» …
– Тяга пропала? …
– А то, він говорить, вранці прокидався, і перша думка – як вас надурити в грошах, і швидше вирватися за територію Одеси, щоб … у нього там точка була, де він брав. Його прямо на трасу вивозили … він на трасі випивав і …
Ну а тут … через тиждень Віталій Іванович сказав, що зрушення є, що з ним буде все гаразд. І ось, вважайте, вже третій рік він у нас не п'є, наркотиків – жодних. І все завдяки Віталію Івановичу. Може бути все-таки він володіє якоюсь силою. Але, розумієте, до сили Віталія Івановича треба додати своє бажання. У нього (сина – прим.авт.) Є бажання, він сказав, що можна його більше сюди не привозити, що не кодувати, він сказав: «Я більше до цього не повернуся!» Все пройшло. Іноді на підсвідомості виникає страх, що щось у нього не те, а він каже, що в будь-який момент може здати аналізи. А коли він приймав, він кричав. Вони ж хитрі! Ось він спереду все показав, ніде нічого не видно (слідів від уколів – прим.авт), а ззаду все … або все літо проходив з довгим рукавом. Він же у вени ширявся …
Що порадити батькам, які потрапили в таку ситуацію? Знаєте, ну криками, гвалтом, нахабством, крайніми заходами ми не допоможемо … це треба просто з ним спілкуватися весь час, говорити про це …
Тут потрібна сила волі, і Віталію Івановичу велике-велике спасибі. Треба саме працювати і диханням (холотропним – прим. авт) вводити себе в транс, який діє на підсвідомість. Він знищує це (наркоманське «Я»). Коли надивишся цих роликів (під час сеансу – прим. авт.), Де пиляють ноги … і коли починається сеанс, і асистенти Віталія Івановича носять під носом м'ясо гниле … Так, сеанси дуже важкі. Там з нормальною психікою людина не витримає.
Алкоголь він уже третій рік не п'є. Так, у нього з печінкою проблема, ну як у всіх наркоманів проблеми з печінкою. І він каже, що він уже три роки без алкоголю, і в цьому є якась привабливість.
Завдяки Віталію Івановичу у нього зараз все прекрасно. У нього навіть думок немає, він старається і працює.
Але треба сюди їхати тільки з бажанням. А вкладати гроші сюди, щоб потім через 3-4 місяці зірватися – це не вихід.
Ось що мене вразило, це коли він (Віталій иванович – прим.авт) людину …
– А ви можете розповісти про це докладніше? Що він робив?
– Ну, просто ловить будь-якого …
– У коридорі прямо ловить?
– Так, в коридорі! Ось так ставить і щось там говорить і … все! І людина падає.
– А для чого він це робить?
– Ну підсвідомість він вбиває (наркоманську – прим.авт), мені здається це один з методів його такий. Он Владик у нас який здоровий! А скільки разів його уклав! Але що цікаво, ніхто не падав, не розбивався, ні руки не ламав, нічого.
Тут нам подобається. Ось ми ще раз приїдемо (на перепрошивку – прим.авт), а потім спробуємо …
– Ви можете порадити що-небудь людям, які думають їхати чи не їхати?
– Я раджу всім, хто думає їхати чи не їхати, слово «не їхати» відкинути. Треба їхати. Тут є хоч маленька частка надії, що людина позбавиться від цього.
