– Вітаю, мене звуть Стас. Я дуже довго вживав різного роду наркотики. Останні три роки щільно сидів на кодеїні та на опії. Завжди думав, що нарко-клініки – це разводняк, це кидалово на гроші. Я думав, що людина може кинути тільки сама по собі. Але, як переконався, сам я вже кинути не міг. Тому один товариш сказав: «Якщо хочеш кинути, їдь тільки в цю клініку, бо в інших не лікують, в інших тільки відтягують термін». Загалом я все одно їхав з недовірою сюди. Думав, ну хто за мене кине? За тебе ніхто не кине, треба щоб бажання було. Але, коли я сюди приїхав, після першого сеансу я повірив у свої сили відразу. Сам здивувався, ну, що я не міг вдома сам кинути? Думаю, не міг же все одно. Тут я навіть місяця не пробув, а відчуваю себе так, ніби я роки зо два-три не коловся і забув що це таке. Згадую про це абсолютно спокійно, ностальгіяне спливає. Думав спочатку, що буду курити траву, але на другому тижні лікування я зрозумів, що все одно це веде до уколу, провокує укол. Слабкий, не слабкий, все одно його хочеться, все одно це наркотик, все одно це гроші, все одно це проблеми з законом, все одно це заважає нормально жити, нормально існувати, завести сім'ю і так далі. Через наркотики моя сім'я розпалася, шкодую про це, але треба жити далі. І тут мені допомогли повірити в свої сили, що я все зможу. Зараз мені хочеться йти на роботу, зайнятися спортом, а раніше мені нічого не хотілося, крім одного, і працював я тільки задля одного. А зараз … ну не знаю, все одно ви будете на мене дивитися, і ніхто мені на слово не повірить, тому що я сам спочатку, перед тим, як сюди їхати, дивився на хлопців, і була недовіра, тому що я скільки раз вже в останні роки пробував, нічого не виходило.
Тут дійсно працюють з твоїм мозком, так працюють, як ніде.
Тут бажання займатися йогою. Головне – треба ходити на всі процедури. Всі процедури, які тут є, всі вони допомагають. Я б в житті не подумав, що вони так допомагають. Тут навіть стіни лікують. Серйозно. Вдома як не намагався, чи не відтягував цей момент, але рано чи пізно не виходило.
Ну зі старими друзями, я це розумію, і ви це зрозумієте, якщо будете лікуватися, треба припиняти спілкування назавжди, тому що ні до чого хорошого воно не приведе. Нормальне коло друзів, подруг …
Закінчити службу, в ЗСУ. Щоб злагода у нас в країні була, тому що ця ситуація теж вибиває з колії. Я вважаю, ті, хто зривався, нехай навіть після такого серйозного лікування, і називали якісь причини … вони просто шукали причину, відмазку. Останні три роки я мріяв, що я кину, я і бога просив, думаючи, коли ж я кину. Сам не міг.
– Слухай, Стас, ну а зараз є впевненість у тебе якась, або як це почуття назвати, з яким ти додому їдеш?
– Ну є впевненість в тому, що я вже не хочу нічого, я не хочу ні кайфу, ні бухла, нічого в цьому роді. Я відчув себе краще, ніж під кайфом і без кайфу тут. Тобто під життям, як кажуть наркомани. Виявилося, я й забув як це – під життям. Не пам'ятав, я забув як це нормальною людиною бути. А тут все для цього. Не думайте, а їдьте і лікуйтеся. Я сам не думав, сам не був в нарко-клініках. Я здивований. Я думав мене не беруть ці гіпнози, але все мене бере …
Хлопці, треба кидати, треба жити нормально, не треба себе вбивати, тому що ви самі знаєте, що жити не хочеться, коли вживаєш, хочеться швидше здохнути.
Краще бути колишнім наркоманом, ніж сьогоденням. В сто разів краще. Треба кидати.
