Дмитро (26 років)

– Розкажи, будь ласка, про себе.
– Я приїхав з Криму, на перекодування, оскільки вже підходить термін, залишилося десь півроку. Також виникла одна невелика проблема з алкоголем. Строк кодування закінчився вже давно, рік чи півтора тому. Думав, впораюся, але виявилося, що все це було омана. Почав випивати потихеньку і я зрозумів, що це заважає мені жити нормальним життям. Я зібрався і приїхав.
– У чому заважає?
– Я зрозумів, що я змінююся повністю. Під алкоголем я стаю зовсім іншим, неврівноваженим, можу дозволити собі образити, скривдити когось. Тобто навіть аж до рукоприкладства, я стаю агресивним. Повністю не віддаю собі контроль. Плюс, через це страждають батьки, близькі. Та я й сам дуже сильно від цього страждаю. Я зрозумів, що немає ніякого контролю, тобто, якщо я випив сьогодні, то я можу собі дозволити випити і завтра, післязавтра. Зробити тривалий запій на тиждень. Потім припинити і не пити тиждень, два-три, потім знову почати пити. Не виходить випити 100 грам і зупинитися, у мене відразу ж був запій. Мені це заважало.
– Той період, коли ти пролікувався, коли проблема з наркотиком була вирішена, з алкоголем теж. Твій характер відновився?
– Характер – так. Коли повністю в тверезості знаходився, звичайно, я дуже сильно змінився, і оточення. Навіть самі люди помітили і говорили, що я змінився в кращу сторону. Поведінка змінилося, ставлення змінилося, якісь якості змінилися, доброта з'явилася і т.д. В принципі, все було добре. Поки був тверезий, все було ідеально.
– Скажи, будь ласка, що зараз тебе турбує?
– Єдина проблема – це закрити «дірку» з алкоголем, ту, яку я допустив. Вона може знову зруйнувати моє життя, знову привести до того стану, в якому я був, коли перший раз сюди приїхав.
– Дякуємо.