Зв'язок між наркоманією та іншими розладами поведінки.

Багато загальних поведінкових рис наркоманії, СДУГ і розлади поведінки беруть свій початок з одного і того ж нейрокогнітивного дефіциту мозку. Передбачається, що ці порушення можна виявити і надати своєчасну допомогу зосередивши увагу на декількох важливих деталях поведінки.

Вчені з університету Монреаля і дослідницького центру Сент Жустін спостерігали за витоками синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), наркоманії та розладу поведінки, і виявили, що вони розвиваються з одного неврологічного розладу.

Була проаналізована чутливість центру винагороди та центру прийняття рішення у 1778 європейських підлітків 14 років.

Підлітків просили виконати певні дії під час магнітно-резонансної томографії, а також відповісти на деякі питання. Учасників було проанкетовано двічі, в перший раз одразу після тесту, і другий - через два роки.

  • У віці 14 років діагноз СДУГ або розлад поведінки був поставлений 4,4% учасників, а до 16 років ця цифра збільшилася до 6,6%.
  • Вживання алкоголю і психоактивних речовин було зафіксовано у 3,7% і 10,6% 14-річних учасників дослідження, до 16 років ці числа збільшилися до 18,0% і 27,1% відповідно.
 

Вчені використовували статистичні дані, щоб побачити які фактори ризику впливають на різні психіатричні симптоми.

Виявилося, що практично до всіх трьох психіатричних проблем причетні три ключових нейрокогнітивних фактори:

  • Імпульсивна дія;
  • Імпульсивний вибір (оцінка негайної та подальшої винагороди);
  • Чутливість до винагороди.

Підлітки з діагнозом СДУГ або розладом поведінки характеризувалися імпульсивністю, імпульсивними діями у відповідь на подразники, а також ступенем, в якій фронтальні зони мозку були гіпоактивні під час вчинення імпульсивної дії.

Підлітки, схильні до ризику розвитку алкогольної залежності, відрізнялися потягом до нових відчуттів і збудження, а також аномальною активністю лобових часток мозку в момент очікування винагороди.

Подібні дослідження проливають світло на когнітивні порушення людини, які можуть стати об'єктом лікування випадків з супутніми захворюваннями (наприклад, підлітків, які мають діагноз і розладу поведінки, і вживання психоактивної речовини).