Якщо моя дитина наркоман

Якщо моя дитина наркоман

До батьків, які щойно стали на страшний шлях наркоманії своєї дитини, можна відчувати тільки співчуття. Також неймовірно важкі потрясіння доведеться пережити тим батькам, які стикаються з необхідністю вирішувати проблеми дитини з законом, або відправляти своє чадо з дому на реабілітацію.

Багатьом батькам, які зіткнулися з цим рано чи пізно доведеться визнати сім істин про наркотичну залежність своїх дітей, які спочатку ними заперечуються.

Батьки завжди потурають залежності

Батьки люблять своїх дітей. Вони готові зробити для них все, що завгодно. Батьки хочуть забрати біль своєї дитини, стерти залежність, повернути чадо на вірний шлях. Багато батьків готові віддати своє життя, аби їх дитина була здорова. Однак така поведінка є дуже нездоровою в умовах наркоманії. Коли батьки роблять все замість своєї дитини, вони лише підштовхують її на шлях ліні та безвідповідальності.

Батьки виховують своїх дітей найкращим чином, що їм відомий. Але в якийсь момент вони приймають рішення, які збивають їх зі шляху. Допомога, якої потребує дитина із залежністю - підтримка у прийнятті правильних рішень. А це якраз найважче. Саме тому часто відбувається так, що чужі люди, лікарі, психотерапевти, священнослужителі, іноді навіть міліція/ поліція, можуть впоратися з цим завданням краще рідних батьків. Адже ніхто так не любить свою дитину як мати і батько, але саме через цю любов вони не здатні холоднокровно дивитися на ситуацію.

Батьки не здатні виправити все

Єдина людина, яка може виправити становище - це сам наркоман. Батькам важко визнати цей факт, бо з дитинства вони звикли приймати рішення за дитину. Проте ніхто не знає, що діється в голові наркомана, крім нього самого, тому і всі рішення він повинен приймати самостійно. Наркоманія не припиниться, якщо це буде бажання і старання батьків.

Всі наркомани брешуть, особливо батькам

Наркоман скаже все, що завгодно, лише б приховати свою залежність і замаскувати її наслідки. У деякі моменти він може навіть сам не усвідомлювати, що обманює, він просто говорить те, що від нього хочуть почути. Можливо ним рухає бажання отримати схвалення від інших людей. Часто наркомани ненавидять себе і свою пристрасть, але не можуть чинити по-іншому. Єдиний спосіб отримати чиєсь схвалення - обдурити. У якійсь мірі брехня це такий самий спосіб отримати швидку винагороду, як і вжити наркотик. Навіть посмішка від близької людини на адресу наркомана може подіяти на нього, як чергова доза. Тому, коли наркоман каже батькові, що він не вживає, батько вже чує не вухами, а очима, помічаючи ознаки того, чи говорить він правду, чи обманює.

Кожен наркоман вже злочинець

Одним із симптомів наркотичної залежності є злочинна поведінка. Саме тому наркоманія часто асоціюється з порушенням закону. Батькам доведеться змиритися з цією думкою. Наркоман здійснює погані вчинки, за які він зобов'язаний відповідати. Намагаючись звільнити його від відповідальності, батьки посилюють наркоманію. Не поліція погана, не юристи, які не змогли звільнити чадо від ув’язнення, а він сам, своїми руками помістив себе у в'язницю. Як часто дивлячись кримінальну хроніку, батьки замислюються про те, що злочинці мають бути покарані, але якщо справа торкнеться їхньої дитини, вони зроблять все, щоб її звільнити.

Суспільство не приймає наркоманів

Це природно. Наркомани заподіюють зло іншим людям. Однак батьки відчувають до дитини безумовну любов. Не варто очікувати, що оточуючі брати, сестри, бабусі, дідусі, друзі і сусіди будуть відчувати таке ж почуття. Всі вони мають право мати власну думку. Тому так і відбувається, що деякі сім'ї підтримують свого наркомана і допомагають йому, а деякі викреслюють його зі свого життя.

Життя ніколи не буде колишнім

Наркомани - дорослі люди, часом з рівнем зрілості дитини. Наше життя влаштоване так, що суспільство визнає хронологічний вік, а не рівень зрілості. Батьки теж повинні так чинити. Наркомани не живуть ні минулим, ні майбутнім. Наркомани живуть тут і зараз. Якщо батьки хочуть допомогти своїй дитині впоратися з наркоманією, вони повинні жити з нею в одній реальності.

Падіння може стати дорогою, яку дитина обрала сама.

Багато батьків борються за тверезість своєї дитини, і часто програють. Їм необхідно прийняти, що те, що з ними відбувається, відбувається насправді. До тих пір, поки батьки не змиряться з правдою, вони не знайдуть спокою, і не зможуть допомогти своїй дитині-наркоману.

Не треба ненавидіти свою дитину за те, що вона вживає наркотики, і змушує свою сім'ю проходити через це пекло. Ненавидіти треба брехню, крадіжки, сам наркотик. Дитину необхідно любити, а ненавидіти лише те, що вона робить. У ситуації з наркоманією розмежовувати ці поняття цілком нормально.