Соціальний статус як одна з причин вживання.

Останнім часом значно змінився соціальний статус типового хворого наркоманією. З появою в нашій країні сучасних і досить дорогих наркотичних засобів (кокаїн, "крек", "екстазі") до зловживання ними залучається все більше особистостей з високим соціальним статусом, з благополучних сімей. Хоча раніше вважалося, що наркозалежні в багатьох випадках росли і виховувалися в неблагополучних сім'ях, з нездоровим психологічним кліматом, з постійними конфліктами, суперечливими методами виховання (відсутність тепла і турботи). Такі сім'ї нерідко характеризуються низьким морально-етичним рівнем, схильністю до асоціальних і антисоціальних дій. Однак прямої залежності від матеріально-побутових умов немає. Сьогодні дійсність підтверджує лише те, що люди з дисфункціональних сімей є основними споживачами дешевших, кустарних опіатів (екстракт опію) і препаратів канабісу ("вулична марихуана").

Не можна не звернути увагу на той факт, що більшість наркозалежних, мають несприятливий психічний або неврологічний преморбідний фон: затримку раннього психомотрного розвитку, енурез, обтяжену психічними розладами спадковість, родову травматізацію, травми головного мозку, нейроінфекції, тяжкість проявів яких знаходиться в зворотній кореляційній залежності від віку, в якому розвинулося запальне захворювання мозку. Зловживання наркотичними речовинами в такій категорії людей починається на біологічно зміненому грунті. Негативну роль відіграють не тільки біологічні фактори, але й психологічні. Дуже велика схильність до наркотиків криється в індивідуальних особливостях психіки людини.

Дослідження вчених доводять, що причиною схильності до наркоманії слід вважати низький рівень інтелектуального розвитку, що проявляється в обмеженості інтересів особистості, збіднення емоційних, моральних почуттів, спрямованість особистості на споживання та розваги. Отже з'ясовується, що не тільки важливу роль у виникненні наркоманії грає культурологічний аспект. Негативну роль відіграє також зміна ставлення людини до значущих соціальних цінностей. Молодий чоловік, який має певні життєві цілі, претендує на гідне місце в суспільстві, соціально активний, веде здоровий спосіб життя, в більшості випадків не стане на шлях наркотизації. Відсутність чіткої системи цінностей, негативної оцінки наркоманії та токсикоманії як вкрай страшного явища веде до "знайомства" з небезпечними наркотичними речовинами і засобами, що викликають токсикоманію.

Аналізуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що мотивація початку вживання психоактивних речовин має комплексний характер. Мотивація епізодичного вживання цих речовин в основному закладена в певному стані мікро- і макросоціального середовища. Трансформація епізодичного вживання психоактивних речовин в наркоманію здійснюється як правило, на фоні обтяженого психічного і неврологічного анамнезу, певних типів акцентуації характеру. Вплив несприятливого ??соціокультурного середовища значно посилює негативний вплив медико - біологічних і психопатологічних факторів. Проблема вживання психоактивних речовин і психологічні особливості виникнення наркоманії мають стати предметом ретельного вивчення соціологами і психологами.