Проходження третьої матриці під час холотропного дихання

Переживання, пов'язані з третьою «матрицею» ще більш концентровані, ніж раніше. Особливо це стосується фізичних відчуттів: сильний біль з проявами тиску, обмеження; задуха, наростаюче напруження. У психічному плані посилюються процеси тривоги, агресивності, дивного почуття збудження. С. Гроф проводив аналогію відчуттів пацієнта з переживаннями дитини, що народжується, проходить родовими шляхами.

В уявленні хворих були присутні ситуації з переживанням страждання і постійного болю, а також почуття тривоги та сліпої агресивності. Однак на відміну від попередніх переживань, де вони були виключно жертвами, даний період ототожнюється то з жертвою, то з мучителем. Переважали сцени, в яких через наркотики пацієнти могли зраджувати і обманювати близьких, а іноді вимоги поєднувалися з фізичною розправою. Частими є сексуальні переживання, але і вони супроводжувалися аморальністю, небезпекою та ризиком для життя, найчастіше пов'язані з наркотичним сп'янінням. Релігійні сцени відображали негативне - елементи сатанинських ритуалів, де пацієнт є активним учасником: п'є кров і отримує від цього задоволення, змушує вживати наркотик інших, а також робить це сам. Відчуття різноспрямованої агресії чітко проявляється при зовнішньому спостереженні. Деякі пацієнти активно протидіють, розмахують руками, ногами, викрикують окремі слова, міняють пози дихання. У інших, навпаки, на очах сльози, змінюється ритм дихання, стан переходить під схлипування до виразного плачу. Незважаючи на переважання негативних переживань, в них завжди були присутні елементи боротьби і, на завершення даного етапу, з'являлося відчуття надії та віри в те, що боротьбі прийде кінець.

 

Після процедур дихання відбувалось переосмислення даної тематики, що було цінним підготовчим моментом в ефективності наступних сеансів суперстрессового впливу. З'являлося зникле раніше почуття провини перед рідними зі сльозами каяття і благаннями про прощення. Усвідомлення обов'язкової боротьби з метою подолання залежності від наркотичних речовин і можливості перемоги згладжувало емоційні негативні спогади. Лише у деяких пацієнтів подібні уявлення викликали страх і безпорадність перед майбутнім, що виявлялось ще в процесі дихання. Вони різко піднімалися і, намагаючись призупинити цей процес, хотіли вийти із зали. Розуміння необхідності подолання подібних емоцій під час наступних сеансів і вимога проведення до кінця даної процедури було важливим елементом у подальшій індивідуальній роботі з психотерапевтом. Деякими хворими фізичні відчуття на даному етапі сприймалися як повернення періоду абстиненції. Це було особливо обтяжливо і розцінювалося як недостатня ефективність лікування в цілому, або негативний ефект самого процесу дихання, що викликало необхідність невідкладних контраргументів.