Особливості виникнення та існування наркозалежності

Особливості виникнення та існування наркозалежності

Розглядаючи фактори, що детермінують наркозалежність завжди варто застосовувати складові ухилення. Це пояснюється тим, що жоден з факторів не є основним, вирішальним. Навіть якщо на людину впливає деяка сукупність цих факторів, то це ще нічого не визначає однозначно, оскільки і в цьому разі зловживання психотропними речовинами може мати місце, а може і не мати. Так, наприклад, складні життєві обставини, неправильне сімейне виховання, низький загальноосвітній і культурний рівень навколишнього соціального середовища впливають на багатьох, але далеко не всі особистості, поставлені в ці умови, стають наркоманами.

З іншого боку, несприятливі психофізіологічні передумови (психопатії, акцентуації характеру, психопатичний розвиток особистості, мозкові дисфункції і органічні ураження мозку, спадкова обтяженість) також не є фатальними і самі по собі (без сполучення із соціальними факторами) не можуть стати основною детермінантою хімічної залежності. Навпаки, багато хто з таких особистостей надалі цілком нормально соціалізовані, навіть досягають високих результатів у професійній діяльності. Отже, більш важливу роль відіграє те, як переломлюються зазначені фактори в психіці людини, як сприймаються нею життєві події і різні обставини (в тому числі і стан здоров’я). Саме цим пояснюється той факт, що одна особистість із найнесприятливішого ??соціального середовища, в умовах негативної сімейної атмосфери виростає достойною людиною, а інша, з цілком благополучної, забезпеченої сім’ї, яка займає досить високе соціальне становище, стає наркоманом.

Суть наркоманії полягає в тому, що її мета – зміна психічного стану. Тому визначити психологічні причини наркоманії – це означає відповісти на питання, чому людина хоче змінити свій психічний стан саме штучним (хімічним) шляхом.

Дискусії щодо необхідності лікування наркозалежних

Питання про ефективність проведеного лікування наркологічних захворювань є суперечливим, спірним і дискутабельним. Різні відділення подібного профілю, амбулаторні кабінети та реабілітаційні центри не дають конкретних цифр одужання або ремісії. Ніхто не наважується будувати і тим більше довгострокових прогнозів. У наркологічних диспансерах тривалість відмови від вживання психоактивних речовин 1 рік і більше є позитивним результатом. Але в більшості випадків результативність ефекту від 3-4 тижнів до 6-8 місяців. Думка про невиліковність даного захворювання і закономірний його результат зустрічається в багатьох засобах масової інформації, особливо за кордоном, в окремих джерелах спеціальної літератури. Дана позиція формує песимізм в плані пошуку нових терапевтичних можливостей фахівцями і розвиває безглуздість лікування в очах пацієнтів. Невіра в класичні підходи терапії, одним з яких була одномоментна відміна наркотичної речовини, призвела до можливості замісного лікування метадоном, що сьогодні широко поширене в Україні. Фактично ж пацієнти, лише будучи соціально коррегуємими, переводяться на іншу психоактивну речовину, страшнішу і непередбачуванішу.

В цілому ж, дійсно, лікування наркозалежних хворих є складним, тривалим і важко прогнозованим процесом.