Основні види опійної наркоманії

Опіатні наркоманії, відомі людству з глибокої давнини, набули широкого поширення в сучасному світі. Наркотичну дію здатні надавати опій та його препарати (опіопон, перегорік, лаудонон, пектоліт, опіонон), алкалоїди та похідні опію (морфін, тебаїн, кодеїн, героїн або інакше - діацетил морфін, діонін, апалаверін, наркота, текодин). Способи вживання опію і його похідних найрізноманітніші: куріння, введення всередину, внутрішньовенні та підшкірні ін'єкції.

Гашиш і йому подібні речовини отримують з листя, пагонів і пилку індійської, американської, чуйскої та інших видів конопель. Існують безліч синонімів гашишу, вживаних, як правило, в тих місцевостях і країнах, де ростуть коноплі: анаша, марихуана, банг, хусус, харас, дагга і т.д. Основні способи вживання наркотику: жування листя і пагонів, куріння, прийом всередину.

Наркотики та інші психоактивні речовини у разі їх споживання в НЕ медичних цілях протягом короткого часу здатні призвести до розвитку наркоманії - синдромів психічної та фізичної залежності від прийому наркотиків. Інтенсивність розвитку синдрому залежності багато в чому визначається тим, наскільки насиченим був стан ейфорії, викликане кількома першими прийомами тієї чи іншої психоактивної речовини.

Психофізіологічні властивості особистості пацієнта можуть надалі привести до неусвідомленого бажання ще раз пережити ейфорію, а це, в свою чергу, при певному збігу обставин може привести людину на шлях наркоманії.

 

Таким же чином розвивається наркоманія і в тому випадку, якщо перші дози наркотику були прийняті з наслідування друзям і знайомим, або в ситуації, коли людина свідомо застосовує наркотик в цілях купірування депресивного стану, знаючи за чутками або з літератури, що наркотики мають подібну дію. Головна небезпека полягає в тому, що при випадковому прийомі наркотику майбутній наркоман, як правило, впевнений, що він у будь який момент може самостійно припинити його застосування. Так може статися, якщо воля людини сильна, а прийом наркотику був випадковий і НЕ багаторазовий.

Проте в переважній більшості випадків пережитий стан ейфорії і задоволення призводить до повторних прийомів наркотичної речовини, а далі зовсім непомітно підкрадається стан психічної залежності. У розвитку практично всіх наркоманій можна виділити три стадії.

Перша стадія наркоманії - стадія психічного потягу до наркотику - характеризується не тільки виникненням синдрому психічної залежності від препарату, а й зменшенням його ейфорізуючої дії при повторних прийомах. Починаючому наркоману для відтворення колишніх яскравих ейфоричних відчуттів стає необхідним поступово збільшувати дозу наркотику. При цьому в перервах між прийомами наркотику хворий відчуває почуття незадоволеності, дискомфорту, у нього знижується працездатність.

Прийом препарату в дещо підвищеній дозі повністю знімає ці відчуття. У результаті всі помисли і прагнення хворого прямують до однієї мети - отримання все нових і нових доз препарату.

Перша стадія наркоманій (залежно від їх виду) триває відносно недовго - від 2 до 6 місяців.

Надалі вживання наркотика приводить до розвитку другої стадії наркоманії, під час якої формується синдром фізичної залежності від наркотику. Протягом другої стадії наркоманії організм хворого адаптується до наркотику, і внаслідок цього припинення прийому препарату викликає різноманітні функціональні розлади, що характеризують синдром абстиненції.