Те, що дружина та батьки сприймають як хворобу, насправді є лише її частиною.

Складність лікування наркоманії та алкоголізму полягає у складності лікування ... батьків та близьких людей наркомана або алкоголіка. Це звучить несподівано, але це дійсно так. Вони щиро помиляються, вважаючи, що важко хворий їх син. Ні! Насправді важко хвора уся родина! І батьки наркомана хворіють цим не меньше, ніж він сам, навіть якщо і не хочуть визнавати це. Деякі з них вважають, що наркоманія - це така хвороба, при якій людина використовує одурманюючі речовини, щоб випробувати сп'яніння, кайф, внаслідок чого відбуваються певні біохімічні зміни в його організмі, що називають синдромом фізичної залежності. Вони вважають, що хвороба - це шприци і дози, це каламутні очі і спроби звести рахунки з життям, це страшні ломки, коми і передозування. У цьому стані здійснюються найстрашніші вчинки. Цей стан справляє найсильніше і найстрашніше враження на рідних та близьких людей. Можливо, саме тому деякі батьки вважають, що такими проявами вичерпується уся клініка синдрому залежності. І це дійсно частина хвороби, але тільки дуже маленька. Деякі батьки, приймаючи малу частину за цілу хворобу, обманюються в тому, що відбувається. Виходячи з такого, далекого від реальності, розуміння вони лікують свого сина згідно цьому - ліками, процедурами детоксикації, "чищеннями", біологічно активними добавками - і розчаровуються у лікуванні, так насправді і не розпочавши його.


 

А якщо придивитися пильніше? Допитливіші батьки помітять, що і поза сп'янінням, і поза «ломкою» поведінка їхнього сина значно змінена. Він неврівноважений, запальний, депресивний, ночами не спить. Він не може нормально працювати, його думки далеко, поза сім'єю. А якщо він і згадує про батьків, то лише щоб ??«викачати» з них побільше грошей, щоб його одягли, нагодували, щоб подбали про нього. При першій же можливості він згадує про наркотики ( про алкоголь ), а скоріш за все і зовсім не перестає про них думати. Він брехливий, виверткий, хитрий, жорстокий і здатний проявити величезну силу волі для того, щоб дістати чергову дозу. Все це прояви синдрому психічної залежності. Батьки наркомана ( алкоголіка ), які зуміли розпізнати психологічну залежність, умовивши, ведуть сина на прийом до лікаря-психотерапевта. Але й таке лікування іноді дає тільки короткостроковий результат, що розчаровує батьків ще більше. Так чого ж не вистачає для успіху?

А справа в тому, що великий наркоманський синдром, що складається з синдромів фізичної та психологічної залежності, - це тільки половина хвороби. А інша половина - це те, що я називаю синдромом батьківської залежності. Навіть коли мова йде про подружні стосунки, дружина в таких випадках бере на себе роль матері по відношенню до свого чоловіка. Найчастіше цей стан позначають терміном - співзалежність. Ось це якраз те, що ви не лікували, те, що не дозволяє досягти стійкого та міцного успіху.

Алкоголізм і наркоманія як хвороба - це не тільки процес одурманення і пошуку коштів на наркотики, це не тільки ломки і страждання наркомана. Ледь не наполовину хвороба складається з реакції батьків на дії та вчинки хворого сина, які можуть бути як здоровими, так і болючими. Якщо реакція батьків адекватна, здорова, правильна, тоді проблема вирішується, син відмовляється від наркотиків ( алкоголю). А якщо реакція помилкова або навіть хвороблива, проблема посилюється, і хвороба сина швидко прогресує.

Оскільки наркоманія представлена ??безліччю симптомів, а на кожен із симптомів батьки наркомана можуть по-різному, але помилково реагувати, то синдром батьківської залежності видається мені самим складним і великим. А враховуючи те, що співзалежність до того ж ще і передує алкоголізму і наркоманії, закріплена за часом і сама по собі є одним з найбільш важливих пускових механізмів хвороби, то, на мій погляд, за вагою, обсягом і значущістю займає до половину клінічної картини всієї хвороби.

Треба сказати, що наркоманія, алкоголізм - синдром залежності, це хвороба багатопричинна. Найрізноманітніші чинники ризику або різні поєднання таких факторів можуть запустити алкогольну хворобу ( наркоманію ). Наприклад, такі фактори, як ослабленість організму якимось захворюванням, наслідки черепно-мозкових травм, родові травми. Це можуть бути наслідки великих стресів, таких, як служба в армії, гарячих точках, втрата близьких. Нарешті, побутова невлаштованість, наслідки хронічних стресів в сім'ї або на роботі, недотримання режиму праці та відпочинку, колектив на роботі, підліткова компанія з «негативним» лідером, генетична схильність та ін. Але генетична схильність, як і інші з перерахованих факторів ризику, ніколи не була істотним фактором для формування хвороби!

Є ще один чинник, який за вагою, обсягом і значущістю займає серед інших близько 60 %, - це співзалежність. Це те, без чого алкоголізм і наркоманія ніколи не відбудуться. У неспівзалежних, здорових батьків діти просто не можуть захворіти наркоманією. І навпаки. Якщо в сім'ї хтось хворий на алкоголізм чи наркоманію, значить, у інших членів сім'ї обов'язково є співзалежність.