Детальніше про реабілітацію в центрі Василенко

Соціальна реабілітація наркозалежних включає комплекс заходів впливу на особистість пацієнта:

1. Вплив колективу співробітників - лікарів, медсестер, обслуговуючого персоналу клініки, підготовлених і відібраних для проведення такої реабілітаційної роботи, в центрі якої - показати пацієнтові згубність колишнього способу життя наркомана, виявити і довести наявність того здорового початку, який ще зберігся в кожному, хто самостійно вирішив покінчити з колишнім наркоманським способом життя, розвинути це здорове, зробивши його міцним заслоном проти колишнього згубного і смертельно небезпечного потягу.

2. Вплив групи, що проходить лікування в клініці, з особливою роллю лідера - найбільш гіпнабельного і підготовленого до сприйняття лікувального впливу пацієнта.

3. Вплив батьків або осіб, які їх замінюють, які знаходяться спільно з пацієнтами весь період лікування. З цією метою проводяться спеціальні заняття з ними, корегуються їх власна поведінка, підчас що є одним з джерел, що вільно чи мимоволі підтримують поведінку наркозалежного.

4. Духовний, конфесійний вплив. Цей підрозділ роботи включає відвідування храмів, придбання ікон, інших атрибутів культового призначення, навіть, на прохання пацієнтів, проведення обряду хрещення та інших подібних заходів.

5. «Відеотерапія» - новий потужний психотерапевтичний прийом, що дозволяє наочно представити як лікувальну, так і реабілітаційну діяльність клініки. Зоровий, психотерапевтичний ефект цієї інформації незаперечний, незалежно від того, чи використовується відеоматеріал, знятий в клініці, чи він зроблений раніше у вигляді документальних або художніх касет. Більшість пацієнтів після перегляду таких відеоматеріалів тривало знаходяться під позитивним впливом тих прикладів, які містяться в них.

Таким чином, реабілітація по суті визначає майбутнє пацієнта - «ти проживи тут так, як будеш жити вдома!»

 

Можливі зриви на середині лікування

З кінця другого тижня перебування в центрі можливі труднощі, пов'язані з нерозумінням необхідності повного обсягу лікувальних заходів. Відчувши стабільний фізичний стан, хворі наполягали на проведенні якнайшвидшої «підшивки», або взагалі виписки. Нерозуміння подальшої психологічної роботи, спрямованої в першу чергу на навчання поведінки при виписці і рекомендацій щодо подальшого стереотипу життя, призводило до феномену «білої ворони» серед колишнього оточення і можливості швидкого зриву. З подолання подібних висловлювань неоціненна психотерапевтична робота у вигляді тренінгів, що формують найбільш ефективні соціальні навички поведінки.

 

В цілому при появі резистентності на якому-небудь з етапів лікувальної програми, пропонується не тільки «фізичне кодування капсулою або сивортками», несумісними з подальшим вживанням психоактивної речовини, а й можливість їх «перевірки» з реальним фізичним відчуттям зупинки дихання, страху смерті і «нового народження». У складних випадках рекомендується повторний закріплюючий курс лікування (5-7 днів) через 3-6 місяців для стабілізації емоційно - вольової сфери і формування стійких механізмів адаптації. При неможливості цього, реальним є отримання щоденної консультації через інтернет на сайті центру.

Досліджені і описані труднощі в процесі комплексного лікування, а також тактика їх подолання дозволить більш успішному, ефективному і тривалому результату даної категорії хворих.